Сьогодні, 1 липня, у Кременчуці відбулося прощання із загиблим захисником України Михайлом Бубирем. Михайло народився 29 вересня 1998 року в Кременчуці. Навчався у гімназії №3, яку закінчив у 2016 році. Після навчання працював на Укрзалізниці.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну був мобілізований через ТЦК Кременчуцького району. Проходив службу у військовій частині 321 та виконував бойові завдання.
У 2024 році перебував у районі Покровська на Донеччині, де брав участь у бойових діях. Там він загинув. Після цього понад півтора року вважався зниклим безвісти.
Згодом тіло військового було повернуто в Україну в межах процедури репатріації за програмою «На щиті». Після ідентифікації організували поховання у рідному місті.
Колишня класна керівниця згадує Михайла як добру, щиру та порядну людину. Валентина Винокурова також розповіла, що Михайло щомісяця відвідував школу після випуску, навіть після строкової служби, коли він повернувся через три роки, завітав до школи змужнілим і дорослим. Вона зазначила:
Шкода, ми його дуже любили, поважали і цінували за його порядність і добродушність. Він мав дуже гарні звички, шкідливих звичок не було, займався спортом, брав участь у всіх спортивних змаганнях. Був безпосереднім добрим і щирим хлопчиком.
У Михайла залишилися мати та рідні. Батько участі у вихованні не брав.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Михайла Бубиря на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким військовослужбовця.
