30 червня у Кременчуці в останню путь провели захисника України Владислава Ващенка.
Владислав народився 25 червня 1976 року в Донецьку. Згодом проживав і навчався у Кременчуці, закінчив Кременчуцький ліцей №17 та Кременчуцький інститут економіки та нових технологій. Працював приватним підприємцем.
Колега Оксана згадує Владислава як дуже добру, чуйну та щиру людину, яка ніколи не відмовляла в допомозі. За її словами, вони багато років працювали разом на ринку, де торгували м’ясом. Владислав завжди допомагав колегам у будь-яких справах — міг порубати м’ясо, полагодити холодильник чи навчити чогось нового, і ніколи не просив нічого натомість. Також, каже жінка, він дуже любив своїх доньок, а діти щиро любили його.
Ми його давно вже чекали коли він повернеться, а тепер… дуже тяжко, що такі люди йдуть з нашого життя. Він був дуже доброю та чуйною людиною.
До лав Збройних сил України Владислава мобілізували під час загальної мобілізації. Він служив солдатом на посаді водія відділення протитанкових ракетних комплексів. Захисник загинув 24 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області. Після цього тривалий час вважався зниклим безвісти. У Владислава залишилися дружина та двоє доньок.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким військовослужбовця.
