Кого повертають із полону і чому не всіх: як формуються списки на обмін

Під час зустрічі представників Уповноваженого з прав людини, Координаційного штабу, Нацполіції, ТЦК та інших держорганів з родинами зниклих безвісти та полонених, яка відбулася вчора, 2 квітня, із зали пролунало питання: за яким принципом формуються списки на обмін і чому одні військові повертаються швидше, ніж інші.

Представники робочої групи пояснили, що процес обміну значно складніший, ніж здається, і не завжди це залежить від української сторони.

— В Україні існує чітка система пріоритетів. У першу чергу до списків включають військових, які найдовше перебувають у полоні, тяжкопоранених і тяжкохворих, жінок, молодих військових (зокрема до 25 років). Ці засади базуються як на гуманітарних підходах, так і на міжнародних домовленостях. Але вирішує не Україна…

Остаточне рішення про те, кого саме повернути, ухвалює російська сторона. Навіть якщо Україна подає списки з урахуванням пріоритетів, Росія може відмовитися від частини кандидатів, змінити списки, запропонувати інших людей.

Представники штабу пояснили на простому прикладі, як це відбувається на практиці:

— Сторони домовляються про обмін, наприклад, 100 на 100. Частина людей повертається саме тих, кого чекали, але частина — це зовсім інші люди. Серед них можуть бути військові, про які не було жодної інформації, або ті, хто вважався зниклим безвісти. Логіку у діях Росії пояснити неможливо.

Саме тому немає ніяких гарантій, що конкретну людину включать до обміну та неможливо передбачити черговість повернення.

Окремо обговорили поширений страх родин, що є військові, які не підлягають обміну. Представники штабу наголосили, що такого поняття з української сторони не існує:

— Навіть засуджені у Росії військові підлягають обміну. Подібні повідомлення з боку Росії часто є елементом психологічного тиску.

Представники робочої групи підкреслили, що обміни не відбуваються спонтанно — це неперервний процес:

— Ведуться переговори за різними напрямками, обговорюються різні категорії полонених, триває тиск на російську сторону. При цьому жодних гарантій щодо конкретних дат чи списків немає. Інформація часто змінюється в останній момент.

Що стосується повернення «нових» полонених, а не тих, хто довше перебуває у неволі, фахівці пояснили: попри те, що Україна подає списки за пріоритетами, Росія повертає тих, кого вважає за потрібне.

Проте принцип залишається незмінним: Україна забирає всіх, кого готова передати російська сторона. Навіть у складних випадках — незалежно від статусу чи обставин.