Сьогодні, 1 травня, у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну військовослужбовцем Національної гвардії України Максимом Заволокою. Народився чоловік 6 вересня 2002 року. Дитинство Максима минуло в селі Шепелівка на Глобинщині під вихованням бабусі. Після закінчення 9 класів юнак поїхав навчатися в училище до Кременчука. А у 18 років пішов служити за контрактом до лав Нацгвардії.
Провести захисника в останню путь зібралися його рідні та друзі, знайомі, побратими із військової частини. Усі, хто знали Максима, прийшли віддати йому останню шану та подякувати за службу й захист.
Як розповідає дядько Максима, Олександр, племінник у 2020-му році підписав контракт на службу в Нацгвардії. Мав прослужити 3 роки, але невдовзі почалася повномасштабна війна. Тож Максим продовжив служити й далі.
— Він був хороший, спокійний, добрий, совісний хлопець. Я сам воюю, тому ми з ним практично не спілкувалися тоді. Коли ти там, якось не до того, на якому б напрямку не був, — ділиться Олександр.
Попрощатися із військовим прийшли і його друзі. Товариш Ілля розповідає: коли Максим зник, його дружина була вагітна.
— Він так і не побачив доньку — вона народилася через місяць після того, як Максима не стало. Але він встиг обрати для неї ім’я — Єва, — розповідає чоловік.
Тільки хороші спогади про Максима лишилися і в його вчителів. Перша вчителька каже: вдалося побачитися з ним вже під час служби.
— Він був дуже хорошою дитиною, завжди усміхнений. Усе виконував, що потрібно було. Лагідний, добрий до всіх. Останній раз його бачила, коли він вже служив. Він із дружиною заходив до мене в гості. За службу дуже не хотів розказувати, більше про життя загалом говорили, — розповідає жінка.
Так само згадує Максима і його класна керівниця у старшій школі, Наталія Іванівна.
— Дуже хороший хлопчик був. Його бабуся виховувала. Відучився в нас, тоді поїхав до Кременчука, а далі пішов в армію. Потім, десь півтора року тому побачили, що він зник безвісти. Але думали, може в полоні, може десь в госпіталі, та ніхто не знає, хто він. Але, як виявилося, загинув, — ділиться жінка.
Відомо, що Максим загинув під час виконання бойового завдання по захисту України 5 листопада 2024 року. Увесь цей час воїн вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно за допомогою ДНК-експертизи вдалося ідентифікувати його останки та з честю поховати.
У полеглого воїна лишилися дружина та донька, мати та бабуся. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Максима Заволоку на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого захисника.
