У Кременчуці родинам 19 загиблих військовослужбовців передали посмертні почесні відзнаки «Захисник України — Герой Кременчука». Серед нагороджених — захисники, які загинули під час виконання бойових завдань у 2025 році, а також ті, хто помер від наслідків участі в бойових діях або отриманих поранень.
Відзнаки вручили родинам:
- Ігоря Дубовцева — солдата, який загинув 3 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Юнаківка Сумської області;
- Дмитра Лукашенка — капітана, який загинув 27 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Суджа Курської області;
- Євгенія Житнього — солдата, який загинув 8 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кондрашівка Харківської області;
- Микити Самойленка — солдата, який загинув 16 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Садки Сумської області;
- Дмитра Олійника — солдата, який загинув 9 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лозова Харківської області;
- Віталія Буги — солдата, який загинув 10 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зміївка Херсонської області;
- Юрія Онищенка — солдата, який помер 10 травня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях;
- Дениса Алімова — солдата, який помер 12 травня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях;
- Олександра Крівченка — сержанта, який помер 18 травня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях;
- Павла Поплавського — солдата, який загинув 22 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області;
- Василя Дев’ятисильного — сержанта, який загинув 29 травня 2025 року внаслідок атаки FPV-дроном противника поблизу населеного пункту Зміївка Херсонської області;
- Вадима Прядка — солдата, який помер 4 червня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях;
- Олега Кострова — майора, який помер 7 червня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях;
- Владислава Мельничука — солдата, який загинув 10 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Полтавка Донецької області;
- Олександра Дунського — солдата, який загинув 22 червня 2025 року внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Мурахівка Миколаївської області;
- Богдана Манька — сержанта, який загинув 1 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Писарівка Сумської області;
- Юрія Солов’я — солдата, який загинув 5 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дружба Донецької області;
- Віктора Богатирьова — старшого солдата, який помер 8 липня 2025 року від отриманих бойових поранень;
- Валерія Гусинського — солдата, який помер 20 листопада 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях.











«Він віддав життя, щоб ми бачили яскраві фарби життя»
Відзнаку за Євгенія Житнього отримували його дружина та двоє синів. Про батька розповів старший син Лев.
Сьогодні ми отримуємо нагороду за нашого батька, який зробив подвиг та віддав життя за щастя людей Кременчука, нашої рідної країни та нашої сім’ї. Він зробив це заради того, щоб ми жили, отримували щастя та бачили яскраві фарби життя, — сказав хлопець.
Лев згадав, що до повномасштабної війни батько часто готував для родини, прислухався до близьких, поважав і любив їх.
Він дуже часто прислухався до нас, поважав та любив. Він навчив мене нормального життя, зробив для мене багато прикладів, як треба жити, щоб бачити тільки яскраві фарби, — розповів син захисника.
Євгеній Житній загинув 8 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кондрашівка Харківської області.
«Я дуже пишаюся своїми дітьми»
Відзнаку за солдата Юрія Онищенка отримувала його мати Надія Олексіївна. Вона згадує сина як добру та чуйну людину.
Прекрасна людина, дуже добрий, чуйний хлопець мій, — сказала жінка.
Під час розмови вона також розповіла, що її донька теж у війську вже шість років, а зять зник безвісти.
Я дуже пишаюся своїми дітьми, — додала Надія Олексіївна.
Юрій Онищенко помер 10 травня 2025 року після безпосередньої участі в бойових діях.
«Війна вносила корективи в усі плани»
Відзнаку за сина Павла Поплавського отримував його батько Віталій. Він розповів, що Павло служив у полку «Скеля» водієм.
Син доставляв на позиції боєприпаси та продовольство, а також вивозив поранених.
Віталій згадує, що Павло мріяв і будував плани на життя, однак війна змінила їх.
Мріяв, будував плани на життя. Так вийшло, що війна вносила корективи. І багато мрій просто не здійснилися, — розповів батько захисника.
Павло Поплавський загинув 22 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області.
За кожною з 19 відзнак — окрема історія життя, служби та родини, яка втратила близьку людину.
Нагадаємо, рішення про вручення нагороди «Захисник України — Герой Кременчука» ухвалили рішенням сесії на торік у жовтні.