6 березня Кременчук провів в останню путь свого земляка військовослужбовця Антона Білика, який помер 25 лютого 2026 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання.
Антон Білик народився 22 червня 1992 року у Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії №26, згодом закінчив ПТУ №19. Працював на ПрАТ «Кременчуцький колісний завод». У 2025 році його призвали на військову службу під час мобілізації. Антон служив у званні старшого солдата на посаді старшого навідника гармати. Під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення. 25 лютого 2026 року він помер у Харкові.
Прощання із захисником розпочалося об 11.00 у Кременчуцькому міському палаці культури. До будівлі постійно підходили люди з квітами, вінками, державними прапорами. Кременчуківці ставали на коліна, зустрічаючи труну з тілом воїна. Стримати сльози не міг ніхто.
Особливо боляче було рідним. Близькі кажуть, що Антон був доброю, щирою людиною, турботливим сином і батьком. Він дуже любив свою родину і завжди підтримував близьких.
«Він дуже любив маму, а вона про нього завжди говорила тільки добре. Пишалася його навчанням, роботою. Він був дуже позитивною людиною. Чому так? Чому Бог забирає найкращих?» — зі сльозами каже Ілона, яка працювала разом із матір’ю Антона.
Серед тих, хто прийшов попрощатися, було багато військових. Чоловіки у військовому однострої також не стримували сліз. Вони прийшли віддати шану побратиму, з яким разом пройшли війну.
«Ми воювали разом з перших днів, коли сформували 158-му бригаду. Понад рік він був активним учасником нашого підрозділу. З 1 червня 2025 року брав участь у боях. Антон був надійним побратимом», — розповідає військовий із позивним «Кардинал».
О 12.00 у Свято-Миколаївському соборі відбулося відспівування воїна. Після цього траурна процесія вирушила до Свіштовського кладовища. О 13.00 там відбулося поховання. Антона Білика поховали у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
У загиблого воїна залишилася маленька донечка, їй лише п’ять років.
Рідні, друзі та знайомі згадують Антона Білика як світлу і щиру людину. Для Кременчука він назавжди залишиться молодим Захисником, який віддав життя за мир і майбутнє своєї країни. Світла пам’ять Герою.
