19 квітня в околицях Кременчука відбулася пізнавальна екскурсія «Таємниці пернатих мешканців регіонального ландшафтного парку “Кременчуцькі плавні”». Її провели орнітологиня з Києва Наталія Атамась та чеський зоолог Даніель Крженек.
Попри неочевидну для багатьох тему, екскурсія зібрала чимало охочих — 24 учасники, серед яких були й дорослі, і діти. Найбільше захоплення подія викликала саме у молодших відвідувачів.
Група вирушила від зупинки Андрія Ізюмова у бік річки Дніпро. Виявилося, що мальовничі плавні розташовані зовсім поруч із містом — достатньо лише перейти дорогу, і перед очима відкривається справжній природний оазис.
Найцікавіша частина почалася вже на місці. Орнітологи заздалегідь спіймали п’ятьох птахів, щоб продемонструвати їх учасникам. Серед них були жовна сива, велика синиця, дрізд, кропив’янка та сойка. До деяких птахів навіть дозволяли обережно доторкнутись.
Головною метою виловлення було кільцювання — на лапки птахів кріплять спеціальні кільця з унікальними позначками. Це допомагає науковцям відстежувати міграції, тривалість життя та поведінку пернатих. При цьому екскурсоводи наголосили: жоден птах під час процедури не постраждав. Хоча деякі реагували на тимчасову неволю доволі агресивно, це природна реакція.
Під час демонстрації орнітологи розповідали про особливості кожного виду: їхню поведінку, відмінності між самцями та самицями, та навіть імітували пташині голоси. Наприклад, учасники дізналися, що у самиць є так званий «насидна пляма» — ділянка шкіри без пір’я, яка допомагає ефективніше зігрівати яйця.
Птахів ловлять за допомогою спеціальних тонких сіток, майже невидимих серед дерев. Щоб привабити конкретний вид, використовують записи їхнього співу, які відтворюють через гучномовець.
Після кільцювання всіх птахів одразу відпустили на волю. Саме ці моменти стали одними з найемоційніших під час екскурсії.
Далі група продовжила прогулянку стежками парку. Учасники змогли побачити гнізда, дупла та інших мешканців плавнів, а також скористатися оптичними приладами для спостереження за птахами.
Окрім пташиної тематики, екскурсанти дізналися й інші цікаві факти. Наприклад, у Чехії для боротьби зі шкідниками замість хімії використовують природний метод — випускають птахів, які поїдають комах. Це дозволяє швидко й екологічно зменшити їхню кількість.
Ще один цікавий факт стосувався сойок: саме ці птахи фактично «садять» ліси. Вони закопують жолуді та інше насіння, частину якого забувають, і з часом на цих місцях виростають нові дерева.
Орнітологи також поділилися жартівливою класифікацією міст — на «воронячі» та «сорокові». Кременчук, за їх словами, належить до «воронячих». І хоча ці птахи іноді можуть завдавати незручностей, їх не можна знищувати чи виселяти.
Під час екскурсії учасники помітили й сліди інших тварин — зокрема лежанки косуль, які виглядають як очищені від листя ділянки під деревами.
Не обійшлося й без знайомих історій: згадали навіть відомих лелек Гриця та Одарку. Виявляється, самці й самиці зимують окремо: самці залишаються ближче до місця гніздування, а самиці — далі. Тому навесні самці прилітають раніше і готують гніздо до повернення партнерки.
Цікаво, що питання «вірності» птахів досі викликає дискусії серед науковців. Хоча деякі види можуть утворювати пари на тривалий час, справжньої моногамії, як правило, немає: після втрати партнера птахи зазвичай знаходять нового.
Екскурсія стала не лише можливістю побачити дику природу зблизька, а й нагадуванням про те, наскільки вона складна, жива і водночас близька до нас.
Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» створений у 2001 році. Його територія становить 5080 гектарів. Це унікальний природний комплекс широкої заплави Дніпра та низки островів — зокрема Шеламай, Зелений, Стрілечий, Динька та інших, — оточених протоками. На цій ділянці Середнього Дніпра ландшафт, русло та заплава збереглися у своєму майже первісному вигляді.
Нагадаємо, що підрив Каховської ГЕС у 2023 році, спровокував кліматичні та екологічні зміни. Серед таких змін — міграція бакланів великих до Кременчуцького водосховища, що загрожує місцевим видам риб і птахів, порушуючи екологічний баланс регіону.
