Сьогодні, 22 серпня, у сквері імені Олега Бабаєва у Кременчуці знову зібралися родини військовополонених та зниклих безвісти захисників. Люди прийшли з фотографіями рідних, прапорами та плакатами, аби нагадати містянам про тих, на кого продовжують чекати вдома.
Такі акції у Кременчуці відбуваються щосуботи. Серед їхніх ініціаторів — представниці ГО «Голос тиші». Учасники закликають кременчужан не проходити повз, фотографувати акцію та поширювати інформацію про полонених і зниклих безвісти.
Кураторка ГО «Голос тиші» Юлія Якущенко сьогодні прийшла на акцію не лише як одна з її організаторок. Вона сама чекає на чоловіка, про долю якого не має звістки вже 490 днів.
— Я не знаю, чи живий він, чи в полоні. Я не знаю, коли зможу побачити його, почути його голос та чи зможу взагалі. Але я дуже вірю, що він живий, — говорить Юлія.
За її словами, невідомість стає щоденною частиною життя родин зниклих безвісти. Вони засинають і прокидаються з думками про близьких та бояться дзвінків із незнайомих номерів, бо не знають, яку звістку почують.
Юлія закликала містян не залишатися осторонь та допомагати родинам говорити про військових.
— Вони кожну хвилину думають там про те, що їх пам’ятають, що за них борються і колись вони обов’язково повернуться додому та побачать свої родини. Я завжди кажу одну фразу, що не думайте, що ваша хата з краю. У цій війні краю не існує, — сказала вона.
Серед учасників акції — рідні військовослужбовця Станіслава Литвиненка. Військовий зник безвісти 26 грудня 2024 року поблизу Новоєлизаветівки Донецької області.
Мама Станіслава Тетяна розповіла «Кременчуцькому Телеграфу», що востаннє говорила із сином 25 грудня — за день до його зникнення.
— Я мама, чекаю сина свого. Останній раз спілкувалася 25 грудня. А 26 грудня він зник, — розповіла жінка.
За словами матері, Станіслав пішов служити в армію у 2021 році та згодом підписав контракт. Сестра Станіслава Діана додала, що брат обіцяв повернутися додому, тому рідні продовжують чекати на нього.
