5 липня у сквері імені Олега Бабаєва кременчуківці зустріли двох українських захисників, які пережили російський полон — Максима Лісянського та Віталія Гришина. На зустріч прийшли десятки людей із державними прапорами, квітами та дитячими малюнками. Люди дякували військовим за службу, співали патріотичні пісні і не стримували сліз.
Максим Лісянський повернувся з полону під час обміну 5 червня й нині проходить реабілітацію. Саме тому його зустріч у Кременчуці відбулася лише через місяць після звільнення. Разом із ним до міста приїхав його друг і побратим Віталій Гришин, родом з Запорізької області, якого звільнили раніше — 5 лютого.






Родина Максима — переселенці з Донецької області. Його мама Тетяна всі роки чекала на сина та брала участь у кременчуцьких акціях на підтримку військовополонених.

— Ми самі з Донецької області. Думала, що нікого зустрічати не будемо, — сказала жінка.
За її словами, про те, що син перебуває у полоні, вона остаточно дізналася лише через два роки після його зникнення.
— Два роки тільки здогадувалася, а потім уже підтвердили, що він у полоні. Увесь цей час вірила, що він повернеться. Чотири роки чекала. Головне — чекати, — розповіла Тетяна.
Звістку про звільнення вона отримала 5 червня.
— Спочатку прийшла смс від Координаційного штабу, а потім мені зателефонували, — згадує вона.
Сам Максим під час зустрічі говорив небагато. Каже, досі важко усвідомити, що полон залишився позаду.

— Я просто радий. У мене просто слів немає, — сказав він.
Захисник розповів, що служив у Маріуполі та обороняв «Азовсталь». За його словами, навіть дорогою на обмін не розумів, що нарешті повертається додому.
— Коли їхав, чесно, не знав, що їду додому. Уже потім зрозумів, коли нас обміняли. Я був такий радий… Найбільше хотілося побачитися з рідними, — говорить Максим.
Максим і Віталій познайомилися ще у полоні. Після звільнення вони продовжують підтримувати зв’язок і тепер разом приїхали до Кременчука.

— Ми вирішили дружити й далі, підтримувати один одного в будь-якій ситуації, — розповів Віталій.
Після тривалого полону чоловіки поки проходять відновлення.
— Будемо жити. Будемо відпочивати. Я хочу подорожувати Україною, а потім і за кордон, — поділився планами Максим.
Нагадаємо, 26 травня у Кременчуці вперше урочисто зустріли звільненого з російського полону військовослужбовця.