5 липня у сквері імені Олега Бабаєва кременчуківці зустріли двох українських захисників, які пережили російський полон — Максима Лісянського та Віталія Гришина. На зустріч прийшли десятки людей із державними прапорами, квітами та дитячими малюнками. Люди дякували військовим за службу, співали патріотичні пісні і не стримували сліз.

Максим Лісянський повернувся з полону під час обміну 5 червня й нині проходить реабілітацію. Саме тому його зустріч у Кременчуці відбулася лише через місяць після звільнення. Разом із ним до міста приїхав його друг і побратим Віталій Гришин, родом з Запорізької області, якого звільнили раніше — 5 лютого.

Родина Максима — переселенці з Донецької області. Його мама Тетяна всі роки чекала на сина та брала участь у кременчуцьких акціях на підтримку військовополонених.

— Ми самі з Донецької області. Думала, що нікого зустрічати не будемо, — сказала жінка.

За її словами, про те, що син перебуває у полоні, вона остаточно дізналася лише через два роки після його зникнення.

— Два роки тільки здогадувалася, а потім уже підтвердили, що він у полоні. Увесь цей час вірила, що він повернеться. Чотири роки чекала. Головне — чекати, — розповіла Тетяна.

Звістку про звільнення вона отримала 5 червня.

— Спочатку прийшла смс від Координаційного штабу, а потім мені зателефонували, — згадує вона.

Сам Максим під час зустрічі говорив небагато. Каже, досі важко усвідомити, що полон залишився позаду.

— Я просто радий. У мене просто слів немає, — сказав він.

Захисник розповів, що служив у Маріуполі та обороняв «Азовсталь». За його словами, навіть дорогою на обмін не розумів, що нарешті повертається додому.

— Коли їхав, чесно, не знав, що їду додому. Уже потім зрозумів, коли нас обміняли. Я був такий радий… Найбільше хотілося побачитися з рідними, — говорить Максим.

Максим і Віталій познайомилися ще у полоні. Після звільнення вони продовжують підтримувати зв’язок і тепер разом приїхали до Кременчука.

— Ми вирішили дружити й далі, підтримувати один одного в будь-якій ситуації, — розповів Віталій.

Після тривалого полону чоловіки поки проходять відновлення.

— Будемо жити. Будемо відпочивати. Я хочу подорожувати Україною, а потім і за кордон, — поділився планами Максим.

Нагадаємо, 26 травня у Кременчуці вперше урочисто зустріли звільненого з російського полону військовослужбовця.

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *