Сьогодні, 17 березня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Олександра Скидана. Народився захисник 6 грудня 1980 року у місті Артемівськ (нині Бахмут) на Донеччині.
Після початку повномасштабного вторгнення до Кременчука переїхала мама захисника, тож і прощаються з ним сьогодні теж тут. Знайомих у місті Олександр не мав, проте провести в останню путь воїна приїхали знайомі та друзі з Донеччини.
Юлія була сусідкою Олександра у селі Удачному, де той в останні роки жив разом із матір’ю. Говорить: його подвиг назавжди залишиться у пам’яті громади
Це була добра, чуйна й відповідальна людина, яка з початку 22-го року безвідмовно пішла в тероборону на захист нашої держави і в першу чергу на захист нашої громади. Він назавжди лишиться у наших серцях такою ж світлою людиною, – ділиться жінка.
Юлія ділиться, що Олександрові вдавалося приходити у відпустку, за час служби вдалося одружитися. Але наприкінці 2023 року чоловік перестав виходити на зв’язок, а згодом з’явилася інформація, що він зник безвісти.
Ми до останнього сподівалися, що він живий, просто потрапив у полон. Але на минулому тижні дружина отримала повідомлення про збіг ДНК. Дуже шкода, що втратили його, – додає жінка.
Спогадами про Олександра ділиться і його молодша сестра, Світлана. Каже: йому б ще жити та жити…
Востаннє ми з ним говорили на його день народження – він і одружувався у цей день. Я тоді не змогла приїхати, була на роботі. А тепер дуже шкодую про це. Востаннє ми бачилися незадовго до цього, наприкінці листопада – він приїжджав до мене в Краматорськ, – пригадує жінка.
За словами Світлани, вони до останнього не вірили, що Олександр загинув – думали, можливо у полоні, моніторили групи з фотографіями військових. Навіть до гадалок та екстрасенсів зверталися, аби щось дізнатися про нього.
Ми чіплялися за кожну соломинку і до останнього вірили, що він живий. Дехто з гадалок говорив, що живий – так ми й вірили, не хотілося думати про погане, – ділиться жінка.
Як повідомила начальниця відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького РТЦК та СП майор Анна Тарасова, Олександр був мобілізований Покровським ТЦК у лютому 2023 року.
Служив на посаді командира бойової машини, командира штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону. Загинув 14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Іванівське Бахмутського району на Донеччині. Світла пам’ять полеглому воїну.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали військовослужбовця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.
