«Синочку, сонечко, навіщо ти нас покинув»: у Кременчуці попрощалися з бійцем АТО Денисом Кривоносом

30.01.2018, 14:44 Просмотров: 12 732 Комментариев: 3

 

Військовослужбовець служив у складі 59 бригади

Фото: Олександр Попенко

30 січня у Міському палаці культури кременчужани попрощалися з 33-річним старшим солдатом В2254 Денисом Кривоносом, який помер 26 січня від зупинки серця.


Денис Кривонос народився 21 червня 1984 року у Кременчуці. Разом з братом Богданчиком, молодшим на 8 років, закінчили 22 школу. Служив в армії, згодом працював на будівництві.


Друзі дитинства Андрій та Денис розповіли, що Денис займався кікбоксингом та представляв наше місто як на обласних, так і всеукраїнських змаганнях.


- Ми товаришували з його молодшим братом Богданом. Для нас Денис був як старший брат, його любили на Раківці. Він завжди приходив на допомогу, був дуже справедливим, - діляться друзі. - Брат його три роки назад помер. Теж 26, лише у місяць різниці, 26 лютого.


Захоплювався кікбоксингом і грав у футбол.


Тренер Сергій Сидорчук розповів, що Денис до нього на заняття потрапив ще маленьким.


- Ми разом з його батьком граємо у футбол, так порадившись Денис прийшов до нас на тренування, - зазначив тренер.


 


Побратим Михайло знав Дениса з дитинства, разом проводили час, а коли почалася війна - разом вирішили піти добровольцями. У перших ще хвилях мобілізації хлопці потрапили до 59 бригади, Михайло до 11 бату, а Денис - до 10 окремого мотопіхотного батальйону гранатометником.


- Ми з ним разом пройшли строкову службу, і разом пішли на війну добровольцями. Я служив під Попасною, а він - у Золотому. І він і я отримали поранення, - сказав Михайло. - Дуже гарний був хлопець.


Денис рідним та друзям ніколи не розповідав про війну, лише говорив, що туди краще не потрапляти.


Коли Денис Кривонос ще захищав передові позиції дівчата волонтери з «Макових зерен» передавали йому маскувальні сітки, а він, у свою чергу, гільзи від патронів.


- Ми їх на фестивалях і заходах продавали, а на виручені кошти купували матеріали для маскувальних сіток, - згадує зі сльозами на очах Оксана Мельничук. - На передовій Денису дали позивний «Бегемот» через його міцну статуру та високий зріст. Він дуже хвилювався, що зі своїм зростом не поміститься в окопах.


Денис мав проблеми з серцем, поранення та контузія, яку отримав на Луганщині, відіграла свою роль. Рідні згадують, що 26 січня Денис сів на диван, заснув і ... більше не прокинувся. Серце 33-річного кременчужанина не витримало. 


  


Схиливши голову над труною тихенько плакали мама, батько та дружина. Коли виносили труну з палацу культури голос матері пронзав тишу: «Синочку, сонечко, навіщо ти нас покинув». У Дениса залишились батьки, дружина та маленька донечка. 


 


Після прощання автоколона рушила центральними вулицями міста. Проїхавши біля площі Перемоги колона звернула на Соборну, а згодом повернула на Крюківський міст. У Крюкові Церкві Успіння Божої Матері відбулася панахида. Після колона рушила до Деївського кладовища, машини на кілька хвилин зупинилась біля будинку, де жив Денис Кривонос (вул. Генерала Манагарова, 18). 

Автор: Альона Душенко Фото: Олександр Попенко

Комментарии: 3

1 965
30 января 2018 23:10

Пухом земля,  та низький уклін...


+7
4
31 января 2018 15:27

Господи, дай сили рідним пережити це страшне горе!!! І нехай більше не буде ні в Кременчуці, ніде в Україні панахид за загиблими на війні й від неї... Земля пухом тобі, Воїне...sob


0
93
31 января 2018 18:10

Пускай прекратится война, на которой герои стреляют в других живых людей.


+3
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх