«Він світився весь»: Кременчук попрощався з загиблим Анатолієм Дерієм

23.05.2025, 13:00 Переглядів: 1 810

 Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна

23 травня, у День Героїв, Кременчук провів в останню путь захисника України — Анатолія Дерія. 53-річний кременчужанин загинув восени 2024 року під час бойового завдання на Харківщині.
Анатолій народився і прожив у Кременчуці. Навчався у гімназії № 27, закінчив Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури та технологій. Працював у локомотивному депо Укрзалізниці. Був люблячим чоловіком і батьком двох дітей.
Про його військову службу розповів військовий з позивним «Лиман»:

— Анатолій був гранатометником у механізованому відділенні. Загинув 8 вересня в районі Сіньківки Куп’янського району, виконуючи бойове завдання. Це була людина слова, спокою і витримки.

   

— Він завжди підвищував свою майстерність, цікавився новими локомотивами, новими інструментами, — згадує колега Олександр Соколов. — Ми разом проходили курси. Він був дуже відповідальний, любив свою батьківщину, дітей. З таким чоловіком було приємно працювати.

Анатолій загинув 8 вересня 2024 року у районі села Сіньківка Куп’янського району Харківської області.
Він був вірним сином України, люблячим чоловіком та батьком.

 

Подруга Оксана згадує теплий і доброзичливий характер Анатолія:

— Він був наче дитина — світлий, добрий, усмішливий. Завжди було приємно з ним балакати, його світла пам’ять залишиться з нами назавжди. Понад 15 років ми разом допомагали у будівництві церкви. Він у нас і співав, і працював.

На прощанні друзі розповідали і про побутові дрібниці, які стали важливими спогадами:

— Я пам’ятаю, як він завжди після зміни мив кабіну в локомотиві до блиску, — каже один із колег. — Для нього це була не просто робота, він ставився до неї з гідністю. І усмішка в нього була завжди. Якась така — справжня.

 

А кума Алла, подруга сім'ї, з якою вони товаришували понад 30 років, підсумувала просто і по-людськи:

— Він був особливий. Добрий, чуйний. Людина, яку неможливо забути.

Відспівування пройшло біля Свято-Пантелеймонівської церкви, після чого траурна процесія вирушила до Свіштовського кладовища, де Героя похоронили з військовими почестями.


Автор: Сабіна Юркіна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх