Сьогодні, 16 грудня, у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну захисником, солдатом Максимом Помагайбо. Народився чоловік 1 грудня 1986 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі №27. 

 

Провести в останню путь загиблого військовослужбовця зібралися небагато людей — рідні, друзі, знайомі.

Батьки у Максима давно померли, із найближчих родичів лишилися тільки брат по матері, розповідає його двоюрідна сестра Ірина.

— Раніше нас було двоє із прізвищем Помагайбо. Тепер я одна лишилася… Він був гарним хлопцем, доброю людиною. У минулому різне бувало, але спогади завжди тільки приємні лишаються, — розповідає жінка.

 

Рішення піти служити Максим прийняв сам, продовжує Ірина. Але прослужив він небагато…

— Він був на такому напрямку, що постійно були на нулі. З братом трохи тримав зв’язок, але теж не часто виходило, — додає жінка.

На військову службу Максима Помагайбо мобілізували 27 вересня 2024 року, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».

— Служив на посаді стрільця першого штурмового відділення. Загинув 26 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Дар’їне Курської області РФ. Вічна пам’ять полеглому захиснику!

 

У полеглого захисника залишився рідний брат.

Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Максима Помагайбо на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші загиблі воїни.

Фото: Яна Гудзь

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.

У фокусі — кримінал, освіта, аналітика. Філологиня за освітою, ціную точність слова й контекст. Об’єктивність...

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *