Рішенням сесії Горішньоплавнівської міської ради у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменовано 22 об’єкти топонімії, які є символікою комуністичного режиму та російської імперської політики. З’явилися назви «Козацька, Гетьманська, Чумацька», але у більшості нових назв вирішено вшанувати рослини (бузок, волошки, каштани, калину тощо) й не увічнювати пам’ять видатних історичних особистостей, пов’язаних із локальною історією, борців за незалежність України у 20 столітті та земляків-полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.
«Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», російська імперська політика (російська колоніальна політика) — система заходів, що здійснювалися органами управління, політичними партіями, недержавними організаціями, установами, групами чи окремими громадянами, зокрема, й СРСР, спрямованих на підкорення, експлуатацію, асиміляцію Українського народу. Відповідно до цього Закону під усунення з публічного простору підпадають назви населених пунктів, інших географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків, об’єкти топонімії, що присвячені особам, які обіймали вищі керівні посади у політичних або збройних організаціях Московського царства, Російської імперії та СРСР. Тож із топонімічної мапи громади (а це місто Горішні Плавні та села Дмитрівка, Кияшки, Григоро-Бригадирівка, Мотрине, Солошине, Салівка) прибрано незаконні комуністичні та російські назви», — зазначали у Полтавському офісі УІНП.
Перейменовано вулиці Багаєва (село Солошине, тепер Бузкова), байкаря-перекладача, уродженця Москви Крилова (Горішні Плавні, тепер Затишна). Також нарешті зроблено те, що всупереч декомунізаційному закону чиновники Горішніх Плавнів не робили протягом восьми років.
«Відбувався нахабний саботаж декомунізації не лише щодо колишньої назви міста «Комсомольськ» (старі в’їзні вказівники, написи «ВЛКСМ» на будинках тощо), але і у назвах вулиць. Скажімо, дотепер у публічному просторі села Солошине лишалася вулиця Піонерська — на звеличення Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна (створена комуністами у 1922 році, мала на меті ідеологічне виховання дітей у дусі відданості комуністичній партії та СРСР). Тепер цю вулицю перейменовано на Гетьманську. Також у Горішніх Плавнях перейменували вулицю Чекаліна на Чумацьку, а вул. сталінського письменника Горького на Козацьку. На території Горішньоплавнівської громади розміщувалася Келебердянська сотня Полтавського полку Гетьманщини. Козаки полку підтримали антимосковський воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи», — наголосили у Полтавському офісі УІНП.
Там розповіли, чому варто було очистити топонімію Горішньоплавнівської громади.
- перейменовано вулиці Пушкіна: у Горішніх Плавнях на Каштанову, у селі Дмитрівка на Сонячну, у селі Кияшки — на Квіткову, у селі Салівка на Південну. Трубадур росіян оспівував загарбницькі війни Російської імперії, заперечував право українського і польського народів на державність. Автор поетичних і прозових творів, придворний імператорський співець тої епохи. Брав участь у каральних акціях геноцидного характеру армії Російської імперії проти народів Кавказу, автор віршів циклу оповідань кавказького циклу, у яких возвеличив російські військові злочини; його перу належить поема «Кавказький бранець» і слова «Смирись, Кавказ, идьот Єрмолов». Автор поеми «Полтава», де змальовує видатного українського гетьмана Івана Мазепу максимально негативним дідом, збоченцем і маразматиком. Творчість Пушкіна нині використовується ворожою пропагандою для виправдання агресії проти України: в окупованому Херсоні росіяни встановлювали банер з цитатою, де називає Херсон «полуденным краем России», у якості ідеологічної зброї також задіяно вірш «Клеветникам России».
- вулиці Гагаріна у Горішніх Плавнях – на Липову, у селі Дмитрівка на Веселкову, у селі Кияшки — на Магістральну, у селі Григоро-Бригадирівка-на Калинову, у селі Салівка на Волошкову, а у селі Солошине відновлено історичну назву Левадна. Гагарін — льотчик-космонавт СРСР, особа, яка обіймала керівну посаду в політичній організації СРСР, а саме: член Центрального Комітету Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ) або комсомолу — комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.
- вулицю і провулок Леонова (російський радянський космонавт, уродженець Кемеровської області Росії, належав до путінської партії «Єдина Росія», з 18 грудня 2002 року, входив до складу Вищої ради цієї партії) у Горішніх Плавнях на Калинову і Тінистий відповідно.
- вул. Чкалова (російський радянський льотчик, уродженець Росії, з с. Васильово Горьковської області; топоніми на його честь Чкалова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності) на у Горішніх Плавнях на Лозову.
- у Горішніх Плавнях відновлено історичну назву «Низянська», натомість прибрано глорифікацію у Пархоменка — радянського комуністичного військового діяча, червоного командира, у 1919 році-начальника російсько-більшовицького гарнізону Харкова, учасника встановлення радянської влади в Україні на боці ленінської Росії.
- ліквідовано з топонімії громади звеличеного Йосипом Сталіним російського біолога і селекціонера–помолога Мічуріна. Вивів сорт вишень «Надія Крупська».невеличкий розсадник якого в містечку Козлов у Тамбовській області набув статусу державного за часів Леніна. Завжди вітав усі кремлівські ініціативи і схвалював ідеологічні рішення партійних з’їздів. Коли наприкінці 1920 років Сталін висунув ідею глобального перетворення природи, Мічурін у зверненні до XVI з’їзду ВКП (б) у 1930 році запропонував свій «проєкт», який передбачав зменшення негативного впливу сибірського клімату на європейську територію Росії шляхом створення грандіозної лісосмуги між Уральськими горами і Каспійським морем, пустелі Середньої Азії він пропонував перетворити на оази, висадивши там посухостійкі рослини та їстівні кактуси. У 1931 році Івана Мічуріна нагородили орденом Леніна. У період сталінських репресій за критику «мічурінської науки» постраждало багато українських вчених-біологів і генетиків. Тож провулок у Григоро-Бригадирівці на Медовий, вулицюу селі Мотрине — на Садову.
«Розглядаючи нові варіанти, вирішили зупинити вибір на нейтральних назвах вулиць, провулків і не використовувати прізвища героїв, загиблих на російсько-українській війні. Прийнято рішення обрати назви, що пов’язані з асоціативними особливостями географічного розташування вулиці чи провулку. При виборі майбутніх назв враховували милозвучність, зручність і легкість вимови», — так написали тамтешні чиновники на сайті міськради.
«Важливими є назви, пов’язані з розвитком української державності та утвердженням незалежності, а також ті, що гідно вшановують пам’ять учасників національно-визвольної боротьби у XX ст., зокрема діячів Української революції 1917–1921 років, героїв Небесної Сотні та воїнів російсько-української війни за незалежність. На жаль, у громаді не керувалися вимогами Законів України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» та «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Також не керувалися розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. №37-р, яким затверджено План заходів з увічнення пам’яті захисників України на період до 2025 року; пунктом 2.1 якого передбачено увічнення пам’яті захисників України шляхом найменування (перейменування) на їх честь об’єктів місцевої інфраструктури (площ, вулиць, провулків тощо), закладів освіти). У Горішніх Плавнях досі не вшановано пам’ять ні у меморіальних дошках, ні у назвах вулиць видатних Українців, життя яких пов’язане з територією громади, приміром, діяча УНР Івана Кобилка, воїна УПА Омеляна Суничука, діяча Руху Миколу Передерищенка, картографа Юрію Лозу та інших», — прокоментував деколонізацію топонімії громади представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
