Сьогодні, 18 березня, у Міському палаці культури попрощалися з військовослужбовцем, стрільцем піхотної роти Володимиром Самолюковим. Народився чоловік 28 квітня 1969 року у місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькій гімназії №28. Закінчив Професійно-технічне училище №26. З 2000 року Володимир проживав у селі Потічок, Решетилівської об’єднаної громади. На похорони військовослужбовця приїхали люди, які знали Володимира особисто.
— Він працював у місцевому господарстві села Потічок. Працював і простим робочим вантажником, згодом, у місцевого фермера. Він мав богатирську силу, коли люди брали по мішку та несли, він брав кілька. Ще працював на цегельному заводі, у благоустрої. Я можу сказати одне — це був роботящий чоловік. Ніякої роботи не цурався. Це велика втрата для нашої громади. Ми всі сумуємо, — говорить Віталій Міщенко, староста Потічанського старостинського округу, Решетилівської об’єднаної громади.
Товариш загиблого військового Юрій теж захищає Україну у лавах ЗСУ. Чоловік каже, що громадавтратила чуйну людину.
— Дуже хороший дядько був, ніколи не відмовляв у допомозі. До людей добрим був, — констатує Юрій.
Пішов на фронт Володимир 10 липня 2023 року. Військовослужбовець з позивним Лиман розповідає, що Володимир на фронті обіймав посаду стрільця піхотної роти.
— Володимир Валентинович, попри вік, став до лав ЗСУ. Хоробро виконував свої службові обов’язки, був експертом своєї справи. Помер 1 березня у Київській міській клінічній лікарні від важких поранень, отриманих в результаті бойових дій, поблизу села Васюківка, Бахмутського району, Донецької області, — розповідає військовослужбовець з позивним Лиман.
У загиблого залишився син. Панахиду за полеглим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Володимира на Свіштовському кладовищі, поряд з іншими відважними воїнами.
