Кременчуччина попрощалася з військовим Сергієм Коновим, який народився у Російській Федерації

У Глобинській громаді Кременчуцького району попрощалися із загиблим на російсько-українській війні Сергієм Коновим.

Народився Сергій у Данкові Липецької області Російської Федерації, а через майже 45 років ця держава відібрала у нього життя.

Навчався Сергій вже в Україні: спочатку у Глобинській школі № 5, потім — у Вищому профучилищі № 7 Кременчука. Здобув професію верстатника широкого профілю, оператора верстатів з програмним управлінням. У грудні 1997 року був призваний на строкову військову службу, по завершенні якої вступив до школи прапорщиків 169-го навчального центру. Опісля, до 2002 року, служив у розвідувальному артилерійському полку. А в період до 2014 року працював у держустановах.

На початку російсько-української війни у 2014 році Сергій вступив на службу в УМВС у Полтавській області. Пройшов величезний бойовий шлях на Луганщині та Донеччині.

Вже наприкінці 2016 року захисник підписав контракт зі Збройними Силами України. Два роки служив у складі 1 окремої танкової бригади, був старшиною евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону, брав участь у бойових діях.

Повернувшись додому, Сергій Олександрович працював і присвячував себе сім'ї, виховував синів Максима і Антона. Вони, як і тато, стали військовими й нині теж боронять Україну від ворога.

У травні 2020 року чоловік знову бере до рук зброю. Це була служба за контрактом у 72 окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців та у військовій частині А2167.

Коли почалося лютневе повномасштабне вторгнення, мужній і досвідчений воїн був серед оборонців Києва. В одній із найзапекліших битв — за Мощун — отримав осколкове поранення. Після лікування та реабілітації повернувся у стрій, продовжив захищати рідну землю на Бахмутському і Вугледарському напрямках.

8 лютого російські артилерійські обстріли обірвали життя Сергія Кононова поблизу села Водяне, що на Донеччині.