«Патріот та сміливий»: у Кременчуці попрощалися із захисником Олександром Гоптарем

20.09.2023, 14:45 Переглядів: 3 655

Загиблий мав позивний «Спартак» — бо нічого не боявся та йшов «на нуль» із піднятою головою

20 вересня у Кременчуці провели в останню путь нашого захисника Олександра Гоптаря. 45-річний воїн служив стрільцем однієї з бригад батальйону тероборони. Попрощатися з воїном до Міського палацу культури прийшли рідні, друзі, знайомі та побратими Олександра, міський голова Віталій Малецький та його заступники, секретар міськради Юрій Гриценко.

— Олександр Іванович Гоптар народився у Максимівці, жив у Кременчуці. 6 червня 2023 року він взяв до рук зброю та пішов захищати нашу Батьківщину, а 11 вересня надійшла звістка, що під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності батьківщини, відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, в Донецькій області він загинув», — розповіла виконувачка обов’язків начальника групи морально-психологічного забезпечення Кременчуцького РТЦК та СП Любов.

Не стримуючи емоцій, теплими словами згадує Олександра його побратим Артем (позивний «Брага»).

— Він до нас перейшов з «учебки», з Харкова. Пробув з нами буквально місяць, ходив на «нуль». Був хорошим, відповідальним хлопцем, братом! Так життя склалося, що ми його втратили. Але ми за нього помстимося. Ми його любимо. Сумуємо, хлопець був добрим. Знаю, донька в нього залишилася. Чим зможемо — допомагатимемо.

А ще Брага розповів, що Олександр мав позивний «Спартак» — бо був дуже хоробрим не боявся нічого. Він ішов «туди» — із завжди піднятою головою.

«Кременчужанин, патріот та сміливий», — саме таким запам’ятав Олександра Гоптаря його побратим із позивним «Араб».

— Дуже смілива людина, і до останнього виконував своє завдання. На будь-яке завдання чи наказ він реагував — «Так точно», нічого не обговорювалося, він ішов у бій. Не кидав позиції, якою б страшною не була ситуація.

У Олександра залишилася 13-річна донька. Вона приїхала на прощання зі своєю мамою, колишньою дружиною Олександра. А біля труни з загиблим прощалася також мама та жінка, з якою жив воїн до мобілізації.

Після прощання у Міському палаці культури відслужили панахиду у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

Автор: Ольга Мінчук

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.