На початку березня Кременчуччина зазнала ракетного обстрілу російськими безпілотниками. Внаслідок обстрілу знищений дачний будинок у Кривушах, а також постраждав будинок родини загиблого військового з Кременчука Миколи Кучеренка — повилітали вікна. У цьому будинку родина мешкала у теплу пору року. На щастя під час ворожого обстрілу родина перебувала у Кременчуці, адже не встигла повернутися через оформлення документів на загиблого військового.

 

На щастя родині встигли швидко відновити вікна. Небайдужі зробили подарунок та встановили пластикові вікна. Родина не очікувала на такий приємний сюрприз. Завдяки Микиті Горді, родині Олени та Тетяни Гальченко та небайдужим, вдалося встановити вікна у будинку Людмили Шевченко (мамі загиблого військового Миколи Кучеренка).

 

— Допомагали сусіди, які приносили гроші, щоб про них не знали. З майстром мене звів Микита Гордя, він порадив звернутися до майстра Саші, який не дуже дорого бере за послуги, але виявилося, що він сам домовився та оплатив встановлення вікон. Дякую йому та його родині за таку допомогу нашій родині. Якби ми це робили самотужки, то фінансово б не потягнули, адже вікна повилітали з будинку, постраждав сарай, — зауважила Людмила Шевченко.

Також днями у ВПУ №7 встановили меморіальну дошку їх випускнику Миколі Кучеренку. На відкритті був дідусь, якому кременчуцька письменниця присвятила вірш.

 

Пам’яті Миколи Кучеренка, випускника ВПУ7

Він був його повітрям,

І воїном він був.

Закрив собою світ він,

Та в небо й повернув.

Як дихати старому?

Куди тепер іти?

Його немає вдома

І більше не знайти…

Зостались фотокартки

Онука на стіні,

І клас його, і парта,

Де вчився до війни.

Де мріяв про щасливе

І мрію здобував.

Де зрозумів важливе

І в стрій сміливо встав…

Він був його повітрям…

Героєм став тепер.

Свіча згаса без вітру

І час навік завмер…

22.03.23 Чередник Ірина

 

Джерело фото: Євген Бодаква, Людмила Шевченко
facebook x telegram whatsapp viber