«Чому ховаємо своїх синів»: зі сльозами на очах Кременчук попрощався з воїном Сергієм Доновим

12.09.2022, 15:05 Переглядів: 4 648

 

Військового автоколоною провели через усе місто й поховали на Алеї Слави на Свіштовському кладовищі

Сьогодні, 12 вересня, у Кременчуці попрощалися з 36-річним солдатом Сергієм Олександровичем Доновим. Військовий загинув, 30 серпня, поблизу села Опитне Покровського району Донецької області. У Сергія залишилися батьки, старший брат, кохана та маленький син.

Народився Сергій Олександрович Доновий 15 березня 1986 року у Кременчуці. Після закінчення 31 школи навчався у ПТУ №22, за спеціальністю автослюсар, згодом працював на різних фірмах. З початку російсько-української війни Сергія мобілізували до лав 128 окремої гірсько-штурмової бригади, де захищав Донбас. Після початку повномасштабного наступу знову повернувся до лав Збройних Сил України.

 

- Кременчук сьогодні проводжає в останню путь солдата Сергія Донового. З початку бойових дій на сході України пішов на захист. Після повернення зустрів дівчину й у них народилася дитина. Розписатися вони, на жаль, не встигли. Коли розпочалася активна фаза, він знову став на захист. Але 30 серпня біля населеного пункту Опитне Покровського району Донецької області він загинув виявивши стійкість та героїзм. Хороший був хлопець... надійний.

У нього залишилася мати, батько, брат, який приїхав із зони бойових дій, щоб з ним попрощатися. Також залишилася наречена та маленький син, — розповів військовий з позивним «Художник».

Попрощатися з Сергієм прийшли друзі дитинства, однокласники, які також боронять незалежність України, знайомі та представники міської влади.

Схилившись над домовиною плачуть згорьовані батьки. «Чому ховаємо своїх синів? Лише попрощалися з моїм, як проводжаємо твого», - спілкувалися між собою подруги, мами загиблих воїнів з Кременчука Сергія Донового та Геннадія Сови.

 

Сергій змалечку був кмітливим та спортивним хлопцем. Він одним з першим став на захист держави на початку російсько-української війни, одним з перших у класі взяв зборю до рук після повномасштабного наступу росіян, щоб захистити своїх рідних.

- Разом з Сергієм навчалися з 1 до 9 класу. Веселим він був, одним з перших хто з нас навчився підтягуватися. Був легкий на слово, завжди у нього жарти були. Вчився він слабенько, але це йому не заважало бути нормальною людиною, — розповів однокласник Артем.

- Хлопець був сміливий. Я до них у 31 школи прийшов у 7 класі. Сергій був першим хто пішов на війну у 2014 році, й першим хто пішов у 2022, він 5 числа був у Київській області, — додав однокласник Олександр.

Сергій давно мріям про дитину й нещодавно у нього народився синочок. Він так радів цій події, навіть гуляв з візочком у дворі з друзями.

- Товаришуємо з ним понад 30 років, виросли в одному дворі. Його тато ще з моєю мамою в одному класі навчалися. Веселий був хлопець, хороший, добрий. Це велика втрата для нас. Зараз стоїмо з друзями згадуємо веселі моменти з Сергієм. В дитинстві дуркували та гралися у черепашок.

Знали, що він воює, він тричі просився, але його не брали. Він все-таки добився свого, його взяли. Син у нього залишився...

Про його смерть дізнався у дворі через 1,5 години, після того, як принесли похоронку з військкомату, — поділився спогадами із журналістами друг дитинства Євгеній.

Схилившись на одне коліно, кременчужани віддали шану військовому. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі, автоколона вирушила до Свіштовського кладовища, де похвали Сергія Донового на Алеї Слави.

Автор: Альона Душенко Джерело фото: пресслужба мерії Кременчука
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх