78 років безвісти зниклий: передали залишки медальйона бійця Петренка

2.12.2020, 11:33 Переглядів: 2 720

 

Родина усі ці роки вважала свого рідного безвісти зниклим й вважали, що він загинув перших боях війни, проте Петро Петренко дослужився до лейтенанта й був похований у братській могилі

У Кременчуцькому краєзнавчому музеї племінниці безвісти зниклого бійця Петра Петренка передали залишки медальйону.


- Відчуття, неначе ховаєш близьку людину - витираючи сльози промовляє племінниця бійця Тетяна Савченко. Вона міцно тримає залишки ідентифікаційного напису, на ньому ледь помітні цифри та літери, літери, які нарешті внесуть біли прогалини в історію їх родини. Нарешті через 78 років рідні військового Петренка дізнаються, що він знайшовся у братній могилі.


У 1942 році солдат з Полтавщини Петренко безвісти зник. Завдяки пошуковцям вдалося знайти медальйон у спільній захороненій могилі в одному із сіл Зубцовського району Тверської (колись Калінінської) області Російської Федерації.


Керівник кременчуцького військового історичного музею Роман Пацовський розповів, що медальйон знайшли в санітарному похованні, де знаходилося близько 90 солдатів, які збули поховані в одній загальній могилі.


 


Солдат Петро Олексійович Петренко родом із села Дем’янівка, Котелевського району Полтавщини. В армію пішов у 18 років. Від хлопця рідні отримали лиш один єдиний лист, а після військовий зник безвісти. Лише у травні 2020 року пошуковий центр у Кременчуці отримав інформацію про бійця. Про те, що Петро Петренко дослужився до лейтенанта й загинув у 1942 році, близькі навіть не здогадувалися. Служив військовий у 118 стрілковій дивізії 444 стрілкового полку.



Батько й матір Петра прожили все життя й не знали де їх син, що з ним і де він похований. До речі, на рідних «вийшли» через прізвище його, уже покійного батька Олексія Захаровича Петренка.


- Тривожно почуваюся, прочитати із паперових пам’яток нічого не можу, оскільки все зливається в очах… Чи то радість, чи несподіванка, що я це отримала. Відтепер у нас є його пам'ять, і його душа не буде блукати, а буде упокоєна, - зауважила племінниця лейтенанта Тетяна Савченко.


 


Кременчуцький військовий історичний музей у якості партнерів отримав інформацію через українську асоціацію пошукових загонів. Вони займаються питанням встановлення близьких та загиблих, збирають та оброблять дані, які надходять.


Представники з Чернігова їздили на кордон з представниками Міністерства закордонних справ України, де на нейтральній території зустрілися з представниками закордонних справ РФ та російських пошукових загонів. Українській стороні передавали частини залишків наших бійців і документи. Оскільки розділити тіла солдатів справа клопітка – вирішили урочисто перепоховати й на місці загального поховання встановити пам’ятник на якому будуть викарбувані імена всіх загиблих.


Учні школи №27 долучаються до пошуку та обробки інформації щодо пошуку загиблих в часи Другої світової війни 


До речі, медальйони у часи Другої світової війни були пластмасові або металеві. У ці медальйони поміщали листок з інформацією про бійця на випадок його загибелі. Щоб дістати цей листок – жертвують медальйоном, а вже потім експерти-криміналісти досліджують інформацію, яка залишилася на листочках, за допомогою спеціальних розчинів та освітлення.



 


Після того, як рідні лейтенанта Петренка ознайомляться з листками із медальйона – його планують передати до Кременчуцького краєзнавчого музею.


 

Автор: Альона Душенко Фото: Артем Коваленко
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх