Тотальна українізація: Верховна Рада підтримала законопроект про українську мову

Україну нарешті охопить тотальна українізація – Верховна Рада у другому читанні підтримала закон про мову, яким пропонується значно розширити використання української мови як державної у державних установах, ЗМІ, виробництві і розповсюдженні фільмів, у рекламі і книговиданні. Тож цілком можливо, що «Телеграф» у майбутньому повністю українізується;).

За проголосували 278 депутатів. Документ прийняли з поправками, озвученими нардепом від «Народного фронту», головою парламентського комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким під стенограму. Перед фінальним голосуванням нардепи погодили правки до законопропроекту.

Як депутати з Полтавщини голосували за закон про мову

Закон №5670-д зареєстрували у Верховній Раді ще у січні минулого року. У жовтні 2018 року парламент ухвалив його у першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відтоді тривала підготовка документу до другого читання. Документ викликав запеклі дискусії і всередині Верховної Ради, і за її межами.

Закон має регулювати застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В той же час, дія його не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Тобто один з одним Ви можете і надалі спілкуватися будь-якою мовою, але «кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства».

«Туди, де не говорять українською, прийде Путін», – руйнівник міфів про законопроект 5670

У владі

У проекті вказують на коло осіб, які повинні вільно володіти українською мовою, починаючи з Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України та інших вищих посадовців. Зокрема, вільно володіти українською мовою зобов’язані члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Перевірку рівня володіння державною мовою цими особами здійснює Центр української мови.

«Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова», – йдеться у ст. 9.

У навчанні

Українську пропонують зробити обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС. Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов’язати проводити виключно державною мовою.

При цьому громадяни, які належать до національних меншин чи корінних народів, можуть навчатись у садочках і школах також своєю рідною мовою в окремих класах.

Законом регулюється використання державної мови у сфері культури, на телебаченні і в друкованих ЗМІ, а також у рекламі.

У кіно

Проект передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

Знімати фільми (серіали, анімацію, документальні фільми) в Україні варто українською. Допускається включення окремих реплік на інших мовах при наявності української озвучки чи субтитрів, але тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% всіх реплік.

Іноземні фільми розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами.

Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою.

На ТБ

Українську пропонують зробити обов’язковою для всіх ЗМІ. Передачі на інших мовах дублюватимуться українською. Телерадіокомпанії зобов’язані забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою.

«З метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб’єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення», – йдеться в п.6 статті 20.

Телерадіоорганізації також повинні забезпечувати переклад на українську мову жестів та/чи субтитрування офіційних та інших повідомлень.

Газети та сайти

Електронні ЗМІ зобов‘яжуть мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням. Усі інтернет-представництва (сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою.

Друковані ЗМІ (газети та журнали) виходитимуть повністю українською, включаючи рекламу.

За бажанням засновника, друкований ЗМІ може видаватися також у кількох мовних версіях паралельно, одна з яких – українська. При цьому тираж україномовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу.

Книжки також видаватимуться переважно українською, але можуть мати й інші мовні версії.

Іспит з мови

Відповідно до проекту закону, володіння державною мовою є обов’язком громадянина. Кожен, хто хоче отримати українське громадянство, повинен скласти іспит на знання мови. Розробкою іспиту займатиметься Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона також видаватиме сертифікати про рівень володіння державною мовою посадовцям.

Законопроект передбачає створення лише двох державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:

Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісію із 9 осіб призначатиме Кабінет міністрів строком на 6 років.
Уповноваженого із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів).

Уряд призначатиме спеціального Уповноваженого з захисту державної мови, який перевірятиме як використовуватиметься українська мова держпосадовцями та у сфері обслуговування.

За перше порушення виноситимуть попередження з проханням усунути недоліки. Тих, хто цього не зробить можуть оштрафувати.

Приниження української мови

Спроби запровадити багатомовність на офіційному рівні прирівнюються до повалення конституційного ладу. Документ передбачає також юридичну відповідальність за «публічне приниження чи зневажання української мови» і навмисне спотворення державної мови в офіційних текстах.

Слідкувати за цим буде Уповноважений із захисту державної мови. Він, зокрема, розглядатиме скарги щодо недотримання вимог законодавства про державну мову і складатиме протоколи. Для прикладу, закон передбачає штрафи за недотримання норм закону для власників закладів сфери обслуговування.

Ще не говориш українською? Тоді вони йдуть до Вас! До нас вони сьогодні вже приходили…

Коли почнеться тотальна українізація

Закон «Про державну мову» прийнятий в другому читанні і його ще має підписати Президент. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що Петро Порошенко підпише документ. Якщо це відбудеться, то закон набуде чинності через 2 місяці після опублікування, однак найбільш важливі його норми почнуть діяти пізніше:

щодо обов’язкового володіння державною мовою, а також щодо мови книговидання і книгорозповсюдження – через 2 роки;
українською на телебаченні, радіо, у транспорті, науці, рекламі, інформації про товари та послуги заговорять через шість місяців;
в культурі, пресі, електронних інформаційних системах, проектній та технічній документації, охороні здоров’я – через рік;
в освіті – з 1 вересня, року, наступного після року набуття чинності законом (тобто з 1 вересня 2020 року).