2 квітня завершилася «Театральна весна-2016» – щорічний фестиваль, який вже став традиційним для Кременчука завдяки режисеру «Кременчуцького троїцького театру» Сергію Ситнику та його однодумцям.
Закривали фестиваль актори театру-студії «Лілея». Вони продемонструвавши кременчужанам всі грані божевілля – ставили «Божевільну із Шайо» французького драматурга Жана Жироду.
– Я впевнений, що ця постановка принесе нам багато цікавого, – сказав, представляючи акторів, організатор фестивалю Сергій Ситник, – хоча ми знову зустрінемося з придурками, в сенсі з божевільними. Але ж чим більше божевільних, тим цікавіше жити.
С. Ситник, режисер «Кременчуцького троїцького театру»
За основу своєї роботи актори «Лілеї» взяли п’єсу Жана Жироду, що розповідає про Францію і Париж в момент німецької окупації.
Тему війни у виставі не піднімали, але загроза, що нависла над містом і людьми, відчувалася явно. І причина тому – не кровопролитні війни, а ненависть, яка виникає в суспільстві до тих, хто має владу, володіє незліченними багатствами і, не бажаючи зупинитися, намагається наживатися на всіх і всьому.
Жан Жироду написав «Божевільну із Шайо» в 1942 році. Її сюжет можна переказати сучасною мовою: схиблена бомжиха з допомогою кількох таких же божевільних відправляє на той світ всіх французьких олігархів. Можна інтерпретувати й більш романтично: мудра «дивачка» з допомогою своїх друзів відкриває світові те прекрасне, що в ньому є, проганяючи цинізм і жадібність.
Але, як не переказуй, незмінно в «Божевільній із Шайо» одне – головні герої з різних районів Парижа: Божевільна із Пассі, Божевільна із Сан-Сюльпіс, Божевільна із Конкорд і Божевільна із Шайо. Усі вони – дивакуваті, дотепні, винахідливі бабці, які фантазують на абсолютно божевільні теми, згадують свою давню любов і не забувають при цьому зживати олігархів зі світу.
Спочатку здавалося, що вистава не обіцяє бути захоплюючою, бо на сцені серйозні олігархи довго розповідають публіці про свої підступи. Власне, з цього і починається зав’язка: так за столиком паризького кафе під спів офіціантки засновується Об’єднаний Банк Паризьких Надр. Дослідник обіцяє одній шахрайці знайти нафту прямо під підлогою кафе, в якому вони випивають. Доказ невичерпного багатства паризьких надр – присмак гасу у воді, яку невтомно ковтає дослідник.
Далі починаються веселощі. На цей керосин і зловить Божевільна із Шайо банкірів. Вона оголосить, що в каналізаційному люку, прямо в підлозі її підвалу, течуть нафтові ріки. На доказ буде пред’явлена пляшка добірного керосину. Олігархів Божевільна змусить залізти в люк – треба ж упевнитися в наявності чорного золота – і замурує там до Страшного суду.
Щоб все це провернути, їй знадобитися допомога трьох своїх напівреальних божевільних подруг та інших товаришів з «низів» – посудомийки, сміттяра, поліцейського, офіціантки, німої і самогубця. Зібравшись на нараду, вони в проміжках між мареннями, фантазіями і спогадами встигають врятувати заблудле людство. Дами грають з уявними предметами, приводять з собою давно померлих коханих і розмовляють з вигаданою собачкою. Тіні забутих і вигаданих людей населяють їх примарний світ. Вони судять олігархів і відправляють їх на той світ, не забуваючи сперечатися через любовну невдачу півстолітньої данини під сміх і оплески глядачів.
Чим довше йде вистава, тим ясніша думка, закладена Жироду і режисером Катериною Сазановою, що чотири божевільні жінки не набагато схибленіші від аристократів, котрі з’їдають себе жагою наживи і готові піти на все заради збагачення.
Незважаючи на те, що для багатьох акторів «Лілеї», студентів КрНУ, ця вистава стала дебютом, можна з упевненістю сказати, що вони зі своїм завданням впорались – публіка лишилась задоволеною і проводжала артистів зі сцени щирими оплесками.
Щоденник фестивалю
У цьому році фестиваль стартував 26 березня. Відкривав його «Чернігівський молодіжний театр» драмою за романом французького письменника Еріка-Еммануеля Шмідта «Оскар і Рожева пані».
Після такого драматичного початку актори «Кременчуцького троїцького театру» подарували кременчужанам довгоочікувану прем’єру – «Гніздо зозулі» за романом Кена Кізі «Пролітаючи над гніздом зозулі».
Слідом за ними актори Чернігівської театральної платформи SceneLoft обласного філармонічного центру фестивалів та концертних програм відіграли ностальгічну виставу «Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна.
Потім в один день на сцену МПК вийшли Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка з курйозною комедією з присмаком криміналу – «Смішні гроші» Рея Куні і актори народного театру «Арлекін» – учні ліцею «Політ» при Кременчуцькому педагогічному коледжі із сучасною казкою Віктора Ольшанського «Зими не буде».
І хоча «Театральна весна» завершилася, поціновувачі акторської майстерності уже в понеділок, 4 квітня, зможуть відвідати виставу «Оскар і рожева пані» на музику «Океана Ельзи» з Ірмою Вітовською у головній ролі.
А 8 квітня, у п’ятницю, на сцену МПК знову вийдуть актори театру-студії «Лілея» з виставою «Так прийнято у людей із гідністю».
