Печінка може тривалий час зазнавати ушкодження без виражених симптомів. Метаболічні порушення, надмірна маса тіла, алкоголь, вірусні гепатити та інші чинники можуть сприяти розвитку захворювань печінки.
Розуміння того, що таке стеатоз, фіброз і цироз, допомагає вчасно пройти необхідні обстеження та запобігти можливим ускладненням, – підкреслює кременчуцька гастроенторологиня Тетяна Турбаєвська.
Лікарка розповіла «Кременчуцькому Телеграфу», як зберегти печінку здоровою й не пропустити небезпечне захворювання.
Стеатоз: коли в печінці накопичується жир
Стеатоз печінки — це надмірне накопичення жиру в клітинах печінки. Він часто пов’язаний із надлишковою масою тіла, особливо з накопиченням жиру в ділянці живота, інсулінорезистентністю, цукровим діабетом 2-го типу та порушеннями ліпідного обміну.
Якщо стеатоз пов’язаний із метаболічними чинниками, використовують сучасний термін MASLD — метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки.
Саме по собі накопичення жиру не завжди супроводжується значним ушкодженням печінки. Однак у частини людей розвивається запалення та пошкодження її клітин. Такий стан називають MASH — метаболічно-асоційованим стеатогепатитом. За тривалого ушкодження тканина печінки може поступово заміщуватися сполучною тканиною, що призводить до формування фіброзу.
Фіброз: як змінюється тканина печінки
Фіброз — це надмірне утворення сполучної тканини у відповідь на тривале ушкодження печінки. Він може розвиватися не лише при метаболічно-асоційованій хворобі, а й унаслідок інших хронічних захворювань печінки.
Ступінь фіброзу оцінюють за стадіями від F0 до F4:
F0 — фіброз відсутній;
F1 — легкий фіброз;
F2 — помірний або значний фіброз;
F3 — виражений фіброз;
F4 — цироз печінки.
Важливо розуміти, що фіброз не обов’язково прогресує до цирозу в кожної людини. Перебіг захворювання залежить від його причини, супутніх станів і ефективності лікування. На ранніх стадіях за умови усунення причини ушкодження та належного лікування можливе зменшення вираженості фіброзу.
Цироз: чому важливо не пропустити ускладнення
Цироз — це стадія захворювання, за якої виражений фіброз супроводжується перебудовою нормальної структури печінки. Це може порушувати її функції та кровообіг.
На початкових етапах цироз іноді перебігає без помітних симптомів. У міру прогресування можуть виникати збільшення живота через накопичення рідини (асцит), жовтяниця, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу або шлунка, порушення свідомості та інші прояви печінкової недостатності.
Саме тому не варто чекати появи скарг, якщо вже встановлено захворювання печінки або виявлено чинники високого ризику.
Як визначити, чи є фіброз печінки?
Обстеження зазвичай починається з консультації лікаря, оцінки анамнезу, лабораторних показників та індивідуальних факторів ризику.
Одним із методів первинної оцінки є розрахунок індексу FIB-4. Для цього використовують вік пацієнта, рівні АСТ і АЛТ та кількість тромбоцитів у крові.
Цей індекс допомагає визначити ймовірність вираженого фіброзу, але не встановлює діагноз самостійно. Якщо результат свідчить про невизначений або підвищений ризик, лікар може призначити додаткові обстеження.
Одним із найважливіших неінвазивних методів оцінки фіброзу є еластографія печінки, зокрема транзієнтна еластографія, відома як FibroScan.
Дослідження визначає жорсткість тканини печінки, яку вимірюють у кілопаскалях (kPa). Це допомагає оцінити ймовірність значного фіброзу. Додатково за допомогою параметра CAP можна оцінити наявність і вираженість стеатозу.
Еластографія не потребує біопсії та зазвичай проводиться швидко. Водночас її результати необхідно оцінювати разом з аналізами крові, даними анамнезу та іншими клінічними показниками. На жорсткість печінки можуть впливати й інші чинники, зокрема запалення та застій жовчі.
Звичайне ультразвукове дослідження може виявити ознаки стеатозу, проте не дозволяє надійно визначити стадію фіброзу. Тому виявлення жирових змін на УЗД — привід оцінити загальний ризик прогресування захворювання.
Як зменшити ризик ураження печінки?
Профілактика захворювань печінки ґрунтується на корекції факторів ризику та своєчасному лікуванні супутніх станів.
Контролюйте масу тіла. За наявності надлишкової маси тіла її поступове зниження може зменшити кількість жиру в печінці та покращити метаболічні показники. Найкращий результат забезпечують сталі зміни способу життя, а не короткочасні суворі дієти.
Дотримуйтеся збалансованого харчування. До щоденного раціону варто включати овочі, фрукти, бобові, цільнозернові продукти, горіхи, рибу та інші джерела білка. Доцільно обмежувати солодкі напої, надлишок доданого цукру, ультраоброблені продукти та продукти з високим вмістом насичених жирів. Корисним орієнтиром є принципи середземноморського типу харчування.
Будьте фізично активними. Дорослим рекомендовано щонайменше 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень. Це може бути швидка ходьба, плавання, їзда на велосипеді або інша доступна активність. Регулярний рух корисний для метаболічного здоров’я навіть без суттєвого зниження маси тіла.
Обмежуйте алкоголь. Алкоголь може додатково ушкоджувати печінку, особливо за наявності хронічного захворювання. Якщо захворювання печінки вже діагностовано, доцільність повної відмови від алкоголю слід обговорити з лікарем.
Контролюйте супутні захворювання. Важливо стежити за артеріальним тиском, рівнем глюкози та глікованого гемоглобіну (HbA1c), холестерином і тригліцеридами. Належне лікування цукрового діабету, ожиріння та порушень ліпідного обміну допомагає зменшити ризик прогресування метаболічно-асоційованої хвороби печінки.
Не приймайте препарати й добавки без показань. Так звані гепатопротектори, засоби для «очищення печінки» та біологічно активні добавки не завжди мають доведену ефективність. Деякі з них можуть спричиняти лікарське ураження печінки. Перед їх застосуванням необхідно оцінити потенційну користь і ризики.
Не забувайте про вірусні гепатити. Варто обговорити з лікарем необхідність тестування на гепатити B і C та перевірити статус вакцинації проти гепатиту B. Для гепатиту C існує сучасне противірусне лікування, яке дозволяє вилікувати переважну більшість пацієнтів.
Чи потрібно очищати печінку?
Печінка виконує важливі функції обміну речовин, переробки лікарських препаратів і знешкодження багатьох речовин. Для підтримання її здоров’я не потрібні спеціальні детокс-напої, голодування чи сумнівні процедури очищення.
Натомість важливими є збалансоване харчування, регулярна фізична активність, контроль метаболічних порушень і своєчасне лікування захворювань.
Якщо під час УЗД виявлено стеатоз, не варто обмежуватися лише цим висновком. Необхідно оцінити ризик фіброзу, а за наявності показань — пройти еластографію та визначити подальшу тактику спостереження.
Здоров’я печінки залежить не від одного препарату, а від системного підходу. Своєчасна діагностика, контроль факторів ризику та співпраця з лікарем допомагають зменшити ймовірність прогресування захворювання та його ускладнень.
Раніше ми писали:
Чому не варто лікувати шлунок содою, пояснює гастроентерологиня Тетяна Турбаєвська
