Багато хто чув, що потрапляння повітря у вену може бути смертельно небезпечним. Але чи насправді це так?
Чи безпечна крапельниця
Кажуть, якщо розчин у крапельниці закінчиться, а трубку вчасно не перекриють, повітря потрапить у вену, і людина загине. Проте дрібні бульбашки можна побачити у каналі будь-якої крапельниці. Але вони не становлять небезпеки, оскільки просто прилипають до стін трубки й залишаються нерухомими.
Найбільше занепокоєння у пацієнтів виникає, коли розчин у крапельниці закінчується, і вони бачать, як повітря починає рухатися у бік голки.
Лякатися цього не варто, адже принцип роботи крапельниці, як і все у світі, підпорядковується законам фізики. Тиск повітря у периферичній вені завжди досить високий, щоб зупинити просування повітря. Тому нічого страшного не станеться – подібна ситуація абсолютно безпечна для життя та здоров’я.
Небезпечна повітряна емболія виникає зовсім в інших випадках. Вона може статися у разі серйозних травм або невдалої катетеризації великих вен. В них тиск негативний, і існує ризик затягування повітря у кровоносну систему. Але для того, щоб виникла небезпечна ситуація, обсяг повітря, що потрапив у вену, має бути значним.
Щоб спровокувати інфаркт чи інсульт, що загрожує життю, потрібно цілеспрямовано ввести у вену близько 200-300 мл повітря. Це дорівнює двадцяти шприцам по 10 мл.
Але це може статися лише у тому разі, якщо вводити повітря при медичній маніпуляції спеціально. В медичній практиці подібних випадків не зафіксовано.
Яких ситуацій насправді варто боятися
Закупорка кровоносних судин через потрапляння повітря відбувається при великих і глибоких ранах, через які повітря проникає всередину. У таких ситуаціях кровообіг справді може порушитися. Але своєчасна та кваліфікована медична допомога дозволяє запобігти небезпечним наслідкам.
Повітряна емболія може виникнути навіть без пошкодження судин. З нею стикаються дайвери, які занурюються на велику глибину.
Якщо вони підіймаються до поверхні надто швидко, тиск різко знижується. Через це гази, розчинені в крові, перетворюються на бульбашки. Ці бульбашки закупорюють судини, що призводить до декомпресійної хвороби. У результаті можливий розвиток ішемії органів.
Але при дотриманні техніки безпеки під час занурення цього не станеться. Поступовий підйом, який практикують пірнальники, виключає виникнення декомпресії.
Також є спеціальні декомпресійні камери. Це капсула, в яку поміщають аквалангіста або водолаза, що побував на значній глибині. В ній підтримується підвищений тиск, який поступово знижується.
Тож страх перед «смертельною бульбашкою» у крапельниці — це скоріше міф, ніж реальна загроза. Небезпека виникає лише за виняткових обставин, найчастіше — поза звичайними умовами.
