Як назвати жителів Горішніх Плавнів? Як правильно — «у місті Харків» чи «у місті Харкові»? Чи можна говорити «по-українськи» та чому українською сміються «з когось»? Розбираємо кілька поширених мовних питань.
Кам’янчани та плавнівці: як називати жителів міст
Коли населений пункт має складну або складену назву, для утворення назви його жителів варто визначити головне слово.
Наприклад, у назві Кам’янець-Подільський головним є слово «Кам’янець». Тому жителів міста називають кам’янчанами.
У назві Горішні Плавні головне слово — «Плавні», тож жителі міста — плавнівці.
Якщо утворити природну назву жителів складно, можна скористатися універсальною конструкцією «жителі/мешканці + назва населеного пункту в родовому відмінку».
Наприклад, замість сумнівів, як назвати жителів селища Графське — «графці» чи «графчани», — можна сказати «мешканці Графського».
У місті Харків чи у місті Харкові
Назву населеного пункту потрібно узгоджувати у відмінку із загальною назвою «місто», «селище» або «село».
Тож правильно:
- з міста Харкова;
- місту Харкову;
- містом Харковом;
- у місті Харкові.
За таким самим принципом відмінюємо інші назви: у місті Одесі, у селищі Костянтинівці, у селі Вільному.
Говорити українською чи по-українськи
Правильними є всі три варіанти: говорити українською, говорити по-українськи, говорити по-українському.
Проте найбільш органічним і поширеним варіантом є «говорити українською». Йому й варто віддавати перевагу.
Важливо пам’ятати й про правильний наголос: украї́нський, украї́нська мова, Леся Украї́нка.
Чому сміємося «з друга», а не «над другом»
Коли йдеться про кепкування, українською правильно казати «сміятися з когось», а не «сміятися над кимось».
Так само:
глузувати з когось, кепкувати з когось, знущатися з когось.
Наприклад: «Не смійся з нього», «Чого ти глузуєш із брата?», «Хочеш, щоб я покепкував із тебе?».
А «сміятися над другом» буквально може означати, що ви смієтеся, перебуваючи вище від нього — приміром, на балконі, поки друг стоїть унизу.
