Сьогодні у Кременчуці відбулася презентація книги «Jingle Bellz» українського ветерана, колишнього військовополоненого та громадського діяча Олексія Анулі. Автор провів у російському полоні понад десять місяців, пережив жорстокі тортури, багатомісячне перебування в карцері та численні знущання, але після повернення додому знайшов у собі сили розповісти світові про пережите.
Презентацію організувала громадська організація «Голос тиші».
Під час зустрічі з кременчуківцями Олексій Ануля назвав свою книгу не просто спогадами чи автобіографією, а справжньою зброєю у боротьбі за правду про російські воєнні злочини.
Від оборони Чернігова до російських катівень
Олексій Ануля народився у Чернігові. Ще до війни займався спортом і досяг значних успіхів у кікбоксингу. Після початку повномасштабного вторгнення разом із батьком став на захист України. Брав участь в обороні Чернігівщини.
У березні 2022 року під час бойових дій потрапив у російський полон.
За словами чоловіка, за час неволі він пройшов через кілька місць утримання, серед яких були слідчі ізолятори та колонії на території Росії. Полон супроводжувався постійними побиттями, голодом, психологічним і фізичним насильством.
Частину часу військовий провів у карцері — загалом близько 130 днів. Після звільнення йому довелося перенести численні операції та тривале лікування.
31 грудня 2022 року Олексія Анулю повернули додому під час обміну військовополоненими.
Книга-сповідь про пекло полону
«Jingle Bellz» — це документально-автобіографічна книга, заснована на особистому досвіді автора. У ній він детально описує десять місяців перебування в російському полоні, тортури, приниження, боротьбу за життя та спроби не втратити людську гідність. Сам автор називає її книгою-сповіддю.
Під час презентації Олексій розповів, що написання книги стало для нього життєвою необхідністю. Після повернення з полону він не міг знайти внутрішнього спокою, поки не виклав на папері все пережите. Саме тому книга вийшла надзвичайно відвертою та емоційною.
Щоб максимально точно передати атмосферу неволі, автор навіть добровільно відтворював умови, наближені до тих, у яких перебував у полоні.
Для роботи над книгою уряд Латвії надав йому будинок, де він ізолювався від зовнішнього світу та практично жив спогадами про пережите.
За словами автора, він працював над текстом по 14–17 годин на добу, аби не втратити жодної деталі.
Чому книга вперше вийшла російською мовою
Однією з особливостей видання стало те, що перший наклад був надрукований не українською, а російською мовою за підтримки Латвії. Це було свідоме рішення автора та його партнерів.
Як пояснив Олексій Ануля, книга адресована насамперед тим людям, які досі не вірять у злочини російської армії або продовжують виправдовувати дії Кремля. Саме тому текст зробили доступним для російськомовної аудиторії, щоб вона могла прочитати свідчення очевидця без перекручень і пропагандистських трактувань.
Книгу читають по всьому світові.
Фінансову підтримку виданню надали латвійські партнери, які допомогли донести ці свідчення до міжнародної аудиторії.
«Ця книга — моя зброя»
Під час зустрічі у Кременчуці автор неодноразово наголошував, що вважає свою книгу зброєю.
За його словами, після повернення з фронту та полону він уже не може воювати так, як раніше, але може боротися за правду. Саме тому «Jingle Bellz» стала для нього інструментом протидії російській пропаганді та способом донести до світу свідчення про катування українських військовополонених.
Книга не лише розповідає історію одного захисника. Вона говорить від імені тисяч українців, які пройшли через російські катівні або досі залишаються в полоні. Автор переконаний: правда про ці злочини має звучати голосно, адже замовчування лише допомагає агресору.
Всі присутні на зустрічі мали можливість придбати книгу, яка налічує понад 800 сторінок унікальних свідчень, фотографій, спогадів.
