В експозиції, що відкрилася 14 червня у міській виставковій залі, було представлено 60 робіт Юлії Ульянової. Серед полотен мисткині — пейзажі, натюрморти, портрети, твори з філософським підтекстом. Спільна риса усіх картин — соковиті кольори. Голуба вода в озері, мальовнича природа, ніжна краса квітів, бабусин борщик і пиріжки, молода жінка в національному українському вбранні, як символ нескореної України — все дарує незабутні почуття життєдайної сили й проникливого одкровення, відзначають шанувальники творчості художниці.
Юлія Ульянова вперше виставляє свої роботи в сусідньому місті. Загалом у неї було вісім персональних виставок. Перша відбулася у 2006 році у Кременчуці. За фахом вона вчитель креслення й образотворчого мистецтва. Працювала в школі, на Кременчуцькому автозаводі художником-оформлювачем, старшим художником.
Хоча її батько Микола Берднік був чудовим портретистом і було в кого вчитися майстерності художнього письма, Юлія Ульянова почала малювати лише в 16 років. Перевагу надає написанню натюрмортів і пейзажів. А надихає її на творчу роботу українська чарівна природа. Роботи майстрині є в приватних колекціях у Канаді, Індії, Литві, Ізраїлі, Венесуелі, Німеччині, Китаї.
У центрі експозиції розміщена символічна картина з філософським підтекстом «Надія Миру». На ній зображена молода жінка в українському вбранні, яка «тримає» на своїх плечах державу Україну.
Мисткиня порівняла її з каріатидами — скульптурами, що зображують задрапіровані жіночі фігури, які тримають вхід у давньогрецький храм Ерехтейон в Афінах. За плечима жінки — садок вишневий, київські каштани, що концентрують палітру смислів, уособлюючи щастя, родину, Україну.
Викликає захоплення ще одне символічне полотно — «Георгій Переможець». На білосніжному коні зображений святий Георгій в образі українського козака — символу незламної стійкості й віри, який вбиває списом змія. Привертає погляд полотно «Світ у долонях». У центрі картини — мати з дитиною, яких огортає рушник — оберіг родини, оселі, символ любові й долі. Вони зображені на фоні безмежного голубого неба і зеленої долини з яскраво червоними маками. Не залишають байдужими полотна «Зроби мені, бабуню, лялечку…», «Бабусин борщик», «Бабусині хустки». Це роботи-посвяти бабусі, яка дарувала авторці цих творів усю свою ласку і любов, підтримку й турботу, щоб онуці жилося щасливо.
Була в експозиції і полотна-спогади з дитинства художниці, які, за словами однієї з гостей виставки, «пробуджують найкращі світлі почуття, несуть радість, створюють добрий настрій».
