Як народжується музика, яка виходить далеко за межі країни? Що допомагає творчій людині реалізовувати свої ідеї без продюсера та чому навіть успіх міжнародного масштабу не обов’язково змушує залишати рідне місто? Ці теми стали частиною розмови підприємців Кременчука з Артемом Ткаченком, відомим як DJ Probass, фронтменом гурту PROBASS ∆ HARDI та одним з авторів хіта «Доброго вечора, ми з України!».
Зустріч бізнес-спільноти Board (Кременчук) вийшла за межі звичних розмов про продажі, стратегії та управління. Цього разу говорили про музику, творчий шлях, створення відомих композицій, українську мову в сучасній музиці та можливості співпраці між підприємцями й представниками креативних індустрій. А ще про Кременчук, який для музиканта залишається рідним містом і місцем, де він продовжує жити та працювати.
Від першої ідеї до музики, яку впізнає світ
Для багатьох українців назва «Доброго вечора, ми з України!» давно стала чимось більшим, ніж назвою музичного треку. Ця композиція набула особливого значення під час повномасштабної війни, стала символом української впізнаваності та своєрідним музичним привітанням, яке знають далеко за межами країни.
Але за відомим звучанням стоїть значно довший шлях, ніж може здатися слухачеві. Артем Ткаченко розповів про створення композиції, пошук звуку, експерименти та рішення, які зрештою привели до результату, що вийшов далеко за межі звичайного музичного релізу.
Трек «Доброго вечора, ми з України!» створили ще у 2021 році, до початку повномасштабної війни. Тоді ніхто не міг передбачити, якого значення набуде ця композиція згодом.
Не менш емоційною стала розмова про інший твір гурту, «Настане день», який слухачі пов’язують з очікуванням завершення війни. Артем зізнався, що йому самому непросто повертатися до цієї композиції. Коли музиканти працювали над демоверсією, виникало відчуття, ніби пісня випереджає події та говорить про те, що ще важко навіть уявити.
Кожен раз, коли я його слухаю, мені здається, що все. Нарешті ось завтра, ось завтра все закінчиться. І все стане на своє місце, — розповів музикант.
Цю композицію гурт зазвичай виконує наприкінці концертів. Вона залишає слухачам не просто мелодію, а відчуття очікування моменту, коли життя зможе повернутися до мирного ритму.
Кременчук, який звучить у музиці
Окремою темою зустрічі стала любов до рідного міста. Попри популярність і можливості, які відкриває музична кар’єра, Артем Ткаченко залишається у Кременчуці. Для нього це не просто місце проживання, а частина власної історії та ідентичності.
Музикант розповів, що Кременчук можна почути навіть у звучанні композицій гурту. На його думку, мелодійність і гармонійні мотиви передають образ зеленого міста, а потужний бас і важкий ритм відображають його індустріальний характер.
Артем Ткаченко також є автором пісні «Мій Кременчук – місто моє», яку знають як неофіційний гімн міста. Для нього важливо не лише створювати музику, а й представляти свій регіон, показувати, що сучасний український звук має власне обличчя та походження.
Це ще один аргумент на користь того, що творчість може працювати на впізнаваність міста не гірше за традиційні інструменти промоції. І тут інтереси музикантів та місцевого бізнесу цілком можуть перетинатися.
Чому бізнесу варто виходити за межі власної сфери
Ідея запросити Артема Ткаченка на зустріч із підприємцями виникла у партнера бізнес-спільноти Board у Кременчуці Олексія Позднякова. За його словами, підприємці регулярно спілкуються про управління, продажі, розвиток компаній та інші професійні питання. Але іноді для нового погляду на власну справу потрібно вийти за межі звичного кола тем.
Спілкування з людьми інших професій допомагає розширювати світогляд, знаходити несподівані ідеї та інакше дивитися на знайомі речі. Саме тому в межах спільноти з’явився формат зустрічей із цікавими людьми, представниками спорту, культури, мистецтва та інших сфер.
Хочеться поговорити не тільки про бізнес, а й про різних цікавих людей, спортсменів, артистів, філософів, художників. Це розкриває кругозір, наші погляди, — пояснив Олексій Поздняков.
Він також наголосив, що знайомство з Артемом почалося саме з пропозиції про співпрацю. Деталі майбутнього проєкту поки що не розголошують, однак сама ідея стала приводом поговорити про те, як підприємці та творчі люди можуть знаходити спільні інтереси.
На думку Олексія Позднякова, для такої взаємодії не обов’язково чекати на великі компанії чи масштабні проєкти. Партнерство може починатися з невеликих ініціатив, які з часом переростають у щось значно більше.
Творчість і підприємництво: більше спільного, ніж здається
Під час зустрічі Артем Ткаченко звернув увагу на цікаву особливість. Представники бізнесу часто сприймають власну роботу як звичайну діяльність, спрямовану на заробіток і розвиток компанії. Музиканти, своєю чергою, також не завжди усвідомлюють, наскільки складною та системною є їхня професія.
Проте і в бізнесі, і в творчості є пошук ідей, робота над результатом, помилки, експерименти та необхідність постійно розвиватися. А ще є бажання створити щось, що матиме цінність не лише сьогодні.
Щоб щось залишити після себе, то треба творчість, — зауважив музикант.
Ця думка стала однією з ключових у розмові. Адже бізнес створює робочі місця, розвиває економіку, формує продукти та послуги. Творчість впливає на культуру, емоції, ідентичність і те, як суспільство бачить себе та свою країну. Коли ці два світи взаємодіють, вони можуть посилювати один одного.
Особливо важливо це сьогодні, коли українська культура потребує не лише уваги, а й реальної підтримки. І йдеться не тільки про великі культурні проєкти. Іноді все починається з розмови, знайомства або спільної ідеї, яка спершу здається незначною.
Зустріч, яка може стати початком нових проєктів
Артем Ткаченко зізнався, що перед зустріччю не зовсім розумів, чого очікувати. Він не так часто бере участь у подібних форматах, де основною аудиторією є підприємці. Однак спілкування виявилося набагато простішим і цікавішим, ніж він уявляв.
Замість формальних запитань і дистанції виникла відкрита розмова, у якій учасники могли почути одне одного, поділитися думками та подивитися на звичні речі з іншого боку.
Музикант переконаний, що такі кроки можуть здаватися невеликими, але саме вони згодом приводять до відчутних результатів. Іноді для початку співпраці достатньо просто познайомитися, поговорити та побачити в іншій людині не лише представника певної професії, а й партнера з близькими цінностями та інтересами.
Для бізнес-спільноти Board (Кременчук) ця зустріч стала продовженням ідеї, що розвиток підприємців не обмежується цифрами, продажами чи управлінськими рішеннями. Він також залежить від людей, середовища, нових вражень і готовності виходити за межі звичного.
Можливо, саме так і народжуються ідеї, які згодом стають чимось більшим, ніж просто розмова за одним столом.
