Банківські асоціації України пропонують реформувати правила стягнення боргів, зокрема, скасувати мораторій на іпотеку та спростити судові процедури. Ці зміни можуть вплинути на позичальників, які втратили доходи під час війни. Пропозиції включають повернення можливості стягнення боргів через нотаріусів та запровадження судових наказів для кредитів. Водночас, деякі експерти вважають, що такі ініціативи можуть порушити права позичальників і створити монополію кредиторів. Про це розповіли у матеріалі LIGA.net.
За борги українцям хочуть швидше нараховувати відсотки, зробити повернення прострочених кредитів можливим через нотаріусів та за простішою процедурою забирати заставне житло. Банки та приватні виконавці стверджують, що нинішні воєнні обмеження занадто захищають боржників і фактично унеможливлюють повернення банками грошей, взятих у кредит.
Гравці фінансового сектору хочуть змінити правила гри – дозволити швидше стягувати борги та спростити судові процедури. У банках запевняють, що через складне повернення кредитів вони змушені закладати ризики неповернення у високі ставки по кредитам для всіх клієнтів.
Що саме хочуть змінити кредитори
У перші тижні повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Верховна Рада ухвалила «воєнні» закони, які фактично зв’язали руки банкам у суперечках із боржниками. Фінустановам на час воєнного стану суворо заборонили забирати заставні квартири та виселяти людей на вулицю, навіть якщо за іпотекою вони взагалі перестали платити, а також наклали табу на будь-які штрафи, пеню чи каральні відсотки за прострочені споживчі позики. Йдеться про норми закону № 2120-IX.
Через це, а також через застаріле законодавство – повернення кредитів в деяких випадках перетворилося на майже нездійсненну місію для банків та фінансових компаній. На початку травня 2026 року найвпливовіші банківські асоціації України звернулися до Верховної Ради та НБУ з пропозицією реформи боргового сектору. У ВР вже створили робочу групу для опрацювання пропозицій.
Головні зміни, які пропонують
Змінити правила нарахування відсотків за боргами. Під час війни діє заборона на штрафи для недобросовісних позичальників, тож кредити стають фактично безкоштовними. Асоціації пропонують дозволити стягнення відсотків.
Банківські об’єднання хочуть скасувати фактичний мораторій на іпотеку. Зараз діє загальна заборона на конфіскацію заставної нерухомості за борги. Асоціації пропонують зняти цю заборону для безпечних регіонів.
Повернути можливість повернення невеликих сум боргів через виконавчі написи нотаріусів. Наразі, щоб повернути навіть незначну суму за споживчим займом, кредитору потрібно проходити довгий і складний судовий процес. Замість цього пропонують дозволити стягнення через нотаріусів.
Запровадити судові накази для кредитів. Пропонують дозволити судам швидко видавати спеціальні накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами без місяців очікування.
Дозволити третейським судам (недержавним органам для вирішення спорів між сторонами) розглядати питання споживчих кредитів. Поки що усі суперечки йдуть через державні суди, які завалені справами. Асоціації просять повернути третейським судам право розглядати питання щодо невеликих споживчих позик, щоб розвантажити державну судову систему.
Чому це важливо для фінансової системи
Банкіри мотивують свої вимоги тим, що нинішня система карає чесних людей і заохочує тих, хто ухиляється від обов’язків.
– Сьогодні в Україні невигідно платити кредит вчасно. Позичальник може роками не платити – і врешті погасити борг без жодних процентів і санкцій, – наголошує президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
Така ситуація системно не йде на користь банківській системі, тому що викривлює мотивацію боржників вчасно виконувати свої зобов’язання. Про це говорить голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Він каже, що через складний шлях стягнення боргів та ймовірність неповернення коштів банки просто закладають ці ризики у свою процентну ставку за кредитами, які пропонують клієнтам.
Ще одна мета змін, на якій наголошують підписанти, – реанімування іпотеки. З 2014 року іпотечне кредитування в Україні існує в умовах постійних мораторіїв – спочатку валютна іпотека, тепер усі довоєнні кредити фізосіб. Про це говорить Андрій Дубас.
Зараз самостійне іпотечне кредитування в Україні фактично мертве. 96% іпотечних кредитів – це пільгова програма «Оселя», відповідно до даних НБУ. Але і державна програма «єОселя» доступна далеко не для всіх. Так, у 2025 році українські банки видали понад 8800 іпотечних кредитів на суму 15 млрд грн. А за чотири місяці 2026 року банки видали понад 2300 кредитів на загальну суму 4,6 млрд грн.
Програма пропонує пільгову ставку 3% річних лише для обраних категорій (військових, медиків, педагогів та науковців) і 7% – для інших громадян, які спроможні офіційно підтвердити високу платоспроможність. Крім того, жорсткі ліміти щодо площі житла, віку будинків та умов участі залишають мільйони звичайних українців за бортом цієї програми.
Власна ж ринкова іпотека банків повністю заблокована через воєнні мораторії та юридичні ризики, хоча ресурс для неї величезний.
Чи є шанси, що зміни ухвалять
Питання зміни кредитних правил є дуже чутливим для влади, адже потрібно знайти тонку межу між допомогою економіці та захистом громадян під час війни. Проте ухвалення всього пакета реформ може гальмувати законодавчі нюанси. Наприклад, зміна правил нарахування відсотків вимагає правок до Цивільного кодексу. А повернення нотаріальних написів – це відповідальність Кабінету міністрів.
Найбільше дискусій у Раді викликає пропозиція зняти мораторій на стягнення заставного житла, каже народний депутат Данило Гетьманцев. За його словами, найскладніше питання – це відчуження іпотечної нерухомості за довоєнними кредитами фізичних осіб, особливо коли це єдине житло.
Зміни потрібні
Правила гри на ринку непрацюючих кредитів давно час оновлювати, вважаютьбанкіри. Йдеться не про «закручування гайок» а про виправлення законодавчих дірок, якими користуються недобросовісні позичальники. У пресслужбі Ощадбанку пояснюють, що чинні обмеження у всій країні нерідко стають зручною ширмою для тих, хто просто не хоче платити.
– Користуючись мораторіями, деякі позичальники ігнорують свої зобов’язання, незалежно від того, чи мають вони реальну фінансову можливість платити. Це створює додаткове навантаження на банківську систему, – зазначають у держбанку.
Головний ризик «іпотечного послаблення» – конфіскації квартир. Проте у відбиранні майна фінустанови не надто зацікавлені, адже такі процеси завжди довгі, бюрократичні та фінансово виснажливі, кажуть в Unex Bank. Фінустановам вигідніше домовитися з клієнтом: запропонувати реструктуризацію, кредитні канікули чи новий графік виплат.
Процедури стягнення пропонують спростити лише для очевидних ситуацій, коли боржник місяцями не платить і взагалі не виходить на зв’язок. А саме майно знаходиться в тилових регіонах.
Нагадаємо, нещодавно ми писали, що за програмою «єОселя» пільгові іпотечні кредити отримали вже 25 тисяч українських родин. Майже половина позичальників програми — військовослужбовці та представники сектору безпеки, які отримують пільговий кредит під 3%
Ми також писали, що Полтавська область стала десятим регіоном, в якому місцева влада запровадила часткову компенсацію в рамках державної програми «єОселя». Відтепер учасники бойових дій, ветерани війни та люди з інвалідністю внаслідок війни зможуть отримати знижку — 3% річних за іпотекою компенсує обласна влада.
