Чи варто робити ринопластику: переваги, ризики, відновлення

Попередня консультація хірурга допоможе визначитися, чи дійсно потрібна ринопластика носа ціна якої також буде обговорюватися заздалегідь.

Показання до ринопластики

Перший крок — встановлення реальних показань. До них відносять:

• виражену асиметрію;
• наявність горбинки;
• широкий або розпливчастий кінчик;
• опущення кінчика;
• занадто довгий, короткий або масивний ніс.

Деякі пацієнти звертаються з поєднаними проблемами — наприклад, зміщена перегородка впливає і на дихання, і на зовнішній вигляд. У таких випадках рекомендоване комбіноване втручання: септоринопластика.

Переваги втручання

Коли ринопластику проведено обґрунтовано і з урахуванням індивідуальних особливостей, вона може суттєво покращити якість життя.

Серед основних переваг:

• досягнення гармонійних пропорцій обличчя;
• відновлення чи покращення носового дихання;
• усунення дефектів, пов’язаних із травмами або вродженими аномаліями;
• зниження рівня хронічного запалення;
• покращення психологічного самопочуття.

Ускладнення та обмеження

Як будь-яке хірургічне втручання, ринопластика пов’язана з певними ризиками. Їх потрібно враховувати ще на етапі планування.

Можливі ускладнення:

• післяопераційні кровотечі;
• тривалі набряки м’яких тканин;
• порушення дихання через звуження носових проходів;
• інфекційні ускладнення;
• утворення рубців, фіброзу;
• естетичне незадоволення результатом.

Абсолютні протипоказання:

• активні інфекції (вірусні, бактеріальні);
• порушення згортання крові;
• важка соматична патологія в стадії декомпенсації;
• нестабільний психоемоційний стан;
• вік до завершення формування кісткової тканини (орієнтовно до 18 років).

Ретельна передопераційна підготовка, адекватна оцінка анатомії та планування на основі реалістичних очікувань значно знижують ризик несприятливих наслідків.

Відновлення після операції

Реабілітація після ринопластики не обмежується першим тижнем. Повноцінне загоєння і стабілізація результату потребують часу.

1. 1–2 доба: можливе утруднене дихання через набряк і наявність внутрішніх фіксуючих конструкцій (тампонів або шин).
2. 3–7 днів: зберігаються набряки, синці, болючість при дотику. 
3. 7–10 днів: зняття гіпсової лонгети, перший контрольний огляд.
4. 2–4 тижні: зменшення основних проявів, пацієнт повертається до звичного ритму життя.
5. 3–6 місяців: поступове формування остаточного результату.
6. До 12 місяців: завершення ремоделювання тканин, повна стабілізація.

Упродовж перших 6 тижнів заборонено займатися спортом, відвідувати сауну, носити окуляри, торкатися носа або спати обличчям униз. Дотримання режиму відновлення напряму впливає на те, який ніс ви врешті-решт побачите в дзеркалі.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я