Гадяцький районний суд 5-го березня визнав винним мешканця Полтавщини, уродження села Римарівка Гадяцького району, в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації (стаття 336 Кримінального кодексу України) та виніс йому вирок – 3 роки позбавлення волі.
Як зазначено у судовому рішенні, «покарання у вигляді позбавленні волі по нижній межі санкції статті» ухвалено, враховуючи «щире каяття та здійснені донати на потреби ЗСУ» з боку підсудного. Зауважимо, що це дійсно нижня межа санкції, адже стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 5-ти років. Текст вироку опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа №526/383/25).
Суд встановив, що чоловік є військовозобов’язаним, перебуває на військовому обліку та був визнаний ВЛК придатним до проходження військової служби.
9 грудня 2024 року обвинувачений відмовився отримувати «бойову повістку», у зв’язку з чим був складений акт відмови. Чоловіка попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації, але він все-одно не прибув до ТЦК і не повідомив причини своєї неявки.
У суді він свою провину визнав, а неявку пояснив тим, що має проблеми зі здоров’ям та доглядає за хворою матір’ю. Однак суд встановив, що чоловік не мав законних підстав для надання відстрочки від мобілізації та «умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого злочину».
– Суд критично ставиться до даних довідки-характеристики, виданої сільською радою, про необхідність супроводу матері до лікарських установ, оскільки жодних даних з приводу її хвороби суду не надано, – зазначено у вироку.
У мотивуючій частині рішення суд посилається на постанову Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 629/2438/23, де зазначено, що у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та «має забезпечуватися всіма можливими засобами».
– Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадку звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, – йдеться у судовому рішенні.
Суд окремо підкреслив, що звільнення від відбування покарання з випробуванням («умовне позбавлення волі» – ред.) у таких справах не сприятиме запобіганню подібним правопорушенням під час воєнного стану.
– Суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки на переконання суду, визначення іспитового строку в даній справі… не забезпечить у повній мірі такої важливої мети покарання, як запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами, – так у судовому рішенні пояснили причину відмови від застосування ст. 75 ККУ.
У мотивуючій частині рішення суд також зазначив, що «активні бойові дії на території України продовжуються, ворог не відступає та, навпаки, акумулює свої сили, воєнний стан… у країні триває, а наші мобілізаційні ресурси потребують постійного оновлення». А також підкреслено, що «обвинувачений не навів жодного суттєвого аргументу для виправдання своїх дій, намагався завести суд в оману неіснуючими обставинами з метою уникнення реального покарання».
Умовне покарання не допомогло уникнути ув’язнення
Нагадаємо, восени минулого року ми писали, що на Полтавщині чоловіка двічі судили за ухилення від мобілізації. Перший вирок за ухилення від мобілізації чоловік отримав у березні 2024 року. Тоді Котелевський районний суд призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, проте звільнення від відбування покарання з випробуванням на 1 рік. Вдруге чоловік відмовився від отримання повістки наприкінці серпня 2024 року, хоча ВЛК визнала його придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, а правових підстав на відстрочку від призову він не мав.
Суд визнав його винним в ухиленні від мобілізації (ст. 336 ККУ) та призначив йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Проте оскільки обвинувачений ще не відбув попередній термін, сукупністю поєднаних вироків його позбавили волі на 3 роки та 6 місяців.
