Комісія Генерального штабу Збройних сил України перевірила організацію військового обліку та бронювання військовозобов’язаних у Державній службі фінансового моніторингу України, яку очолює колишній начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін. Порушень встановленого порядку бронювання та перевищення дозволеної кількості заброньованих працівників не виявили. Про це повідомили у Держфінмоніторингу.
За висновками комісії, бронювання працівників під час мобілізації та воєнного стану здійснюється відповідно до чинних вимог. На всіх перевірених об’єктах дотриманий встановлений відсоток бронювання — до 50%.
Водночас перевірка виявила окремі недоліки у підготовці та веденні документації з військового обліку. Зокрема, на оперативній інформації про військовий облік станом на 1 січня 2026 року не було підпису керівника. Також комісія мала зауваження щодо ведення списків персонального військового обліку.
У Держфінмоніторингу зазначили, що ці зауваження мають організаційний характер і не стосуються законності надання відстрочок чи перевищення встановлених лімітів бронювання.
Що передувало перевірці
У серпні «Телеграф» писав про можливе оформлення понад 70 незаконних відстрочок працівникам Держфінмоніторингу. Йшлося про відстрочки, які оформлювали з 2025 року.
Інформацію оприлюднило видання«Дзеркало тижня». За документами, що були у розпорядженні журналістів, Держфінмоніторинг направляв до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки листи щодо оформлення, надання або продовження відстрочок працівникам.
Чому законність відстрочок поставили під сумнів
Йшлося про відстрочки за пунктом 23 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ця норма передбачає право на відстрочку для певних категорій державних службовців. Серед них — працівники, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їхню фахову, наукову або юридичну експертизу, а також виконують визначені законом функції у сфері кібербезпеки та інформаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Проте Держфінмоніторинг до таких органів не належить, а серед його завдань та функцій немає тих, які передбачає ця норма закону.
Тож імовірно, для оформлення відстрочок могли створювати або змінювати посадові інструкції працівників, додаючи до них необхідні функції.
Таким чином, до ТЦК могли направляти документи, які не підтверджували реального права працівників на відстрочку.
«Телеграф» писав, що за інформацією джерел ZN.UA у Міністерстві оборони, ТЦК та СП почали анульовувати відстрочки, законність яких поставили під сумнів. Також йшлося, що 31 серпня у Держфінмоніторингу мали провести перевірку стану військового обліку за координації Генерального штабу ЗСУ.
Що відомо про Проніна
Ім’я Філіпа Проніна також фігурує у справі щодо можливих зловживань під час будівництва Полтавською ОВА фортифікацій на Донеччині. У вересні 2025 року нардеп Ярослав Железняк повідомив, що цю справу розслідує НАБУ. За його даними, йдеться про можливе привласнення до 200 млн грн, а лише ймовірні переплати за деревину могли завдати бюджету щонайменше 3 млн грн.
Фортифікації будували у 2024 році, коли Пронін очолював Полтавську ОВА. Загалом обласний департамент оголосив 16 закупівель на понад 372 млн грн. Ще наприкінці 2024 року можливі зловживання під час цих робіт розслідувало Бюро економічної безпеки.
Сам Пронін заперечував звинувачення у переплатах. У коментарі «Кременчуцькому Телеграфу» він назвав твердження Железняка безпідставними та заявив, що під час будівництва фортифікацій ОВА діяла відповідально перед військовими.
Торік «Кременчуцький Телеграф» відвідав район на Донеччині, де Полтавська область будувала фортифікаційні споруди.
