Олег Сергачов, історію якого раніше розповідав «Кременчуцький Телеграф», пересувається на кріслі колісному. Хлопець заявив, що днями не зміг сісти на потяг на станції Крижопіль, попри те, що заздалегідь прибув на вокзал та мав придбаний квиток. Про цей він розповів «Кременчуцькому Телеграфу».
За його словами, 11 вересня він мав їхати з Крижополя до Києва. На станцію прибув близько 1.30, тоді як відправлення потяга було заплановане на 1.47.
Олег пересувається на кріслі колісному, тож дорога до потрібного вагона потребувала більше часу та сторонньої допомоги. За його словами, потяг стояв на станції близько двох хвилин.
Хлопець розповідає, що дістався до вагона №2, а провідниця бачила його та була попереджена, що йому необхідно потрапити до потяга.
Однак, Олег так і залишився на пероні.
Він обурений, адже на станцію прибув завчасно, мав чинний квиток і перебував біля вагона. На його думку, працівники залізниці мали врахувати, що пасажиру на кріслі колісному необхідна допомога під час посадки.
Після того як потяг поїхав, Олегові довелося терміново шукати інший спосіб дістатися до Києва.
Спочатку я поїхав до Вапнярки, а звідти — автобусом, для посадки в який мусив просити допомоги у незнайомих людей.
За словами Олега, автобус був високим, а належним чином зафіксуватися під час поїздки він не міг.
Всю дорогу я боявся впасти. Це був не просто дискомфорт. Це був справжній страх.
Олег Сергачов вирішив не залишати ситуацію без реагування й подав претензію до Укрзалізниці.
Він просить компанію провести перевірку обставин інциденту, зберегти записи камер відеоспостереження на станції та надати мотивовану відповідь.
Окремо порушує питання реальної доступності залізничного транспорту для людей з інвалідністю.
Безбар’єрність – це не гарний хештег та не пункт у презентації. Безбар’єрність – це коли людина може сісти у вже оплачений потяг. Це коли їй не пояснюють, що вона мала якось потрапити «у будь-який вагон». Це коли працівники допомагають, а не залишають людину на платформі.
Олег закликає, аби доступність залізниці забезпечувалася не лише на рівні заяв та програм, а безпосередньо під час обслуговування пасажирів.
Доступність має бути не на словах, а на платформі. Біля дверей вагона. У той момент, коли вона справді потрібна.
«Кременчуцький Телеграф» також направив запит в АТ «Укрзалізницю» з проханням прокоментувати ситуацію. Про результат розкажемо у наших наступних публікаціях.
Раніше ми писали:
«Укрзалізниця» дозволила онлайн-оформлення квитків у спецвагони для людей з інвалідністю
