Контрафакту — на мільярди, штрафів — на тисячі: що демонструють судові рішення Полтавщини

За підрахунками «Кременчуцького Телеграфа» на основі даних Kantar Україна, сукупні втрати бюджету від нелегального обігу тютюну за чотири роки повномасштабного вторгнення перевищили 90 млрд грн. Саме стільки б коштували 624 тисячі розвідувальних дронів Autel EVO Max 4T за цінами державних контрактів 2026 року.

Проте замість допомоги фронту ці мільярди розчиняються в тіні, а організатори підпільних цехів у судах отримують лише символічні штрафи.

Ейфелеві вежі контрафакту: що вилучають правоохоронці

Протягом 2025 року за фактами незаконного обігу тютюнових виробів детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрили 304 кримінальні провадження. До суду дійшли 170 із них, а обвинувальними вироками завершилися 110. Вартість вилученого сягнула 2,23 млрд грн, що майже на 60 % більше, ніж роком раніше.

Вилучена правоохоронцями за рік тютюнова сировина — це близько 1 755 стандартних промислових тюків. Складені один на один, вони сягнули б понад 1 200 метрів заввишки — це як майже чотири Ейфелеві вежі. А якщо викласти вилучені сигарети в одну лінію, вона простяглася б від Києва до Лісабона — на 3,5 тисячі кілометрів.

Утім, найпоказовіша деталь — фальшиві акцизні марки: на кожну вилучену пачку припадає майже п’ять підроблених марок. Це свідчить про те, що підпільні цехи заготовляли маркування в промислових масштабах наперед — для товару, який ще навіть не встигли виготовити.

Однак силова активність не зупинила бізнесу. Вже у квітні 2026 року Kantar Україна зафіксував стрибок нелегальної частки до 19,8 %. Це означає, що практично кожна п’ята пачка в країні продається «в чорну», а річні втрати держави сягають 33,3 млрд грн.

Змінилася і структура збуту: близько двох третин контрафакту тепер вільно реалізують через звичайні магазини й кіоски.

Чому сотні проваджень і вилучення виробничих потужностей не дають результату? Щоб зрозуміти це, ми проаналізували судові рішення у справах про тютюнове підпілля Полтавщини за 2025–2026 роки.

Анатомія підпілля: від цехів у колоніях до вейп-шопів у ТРЦ

Тютюновий криміналітет повністю адаптувався до ринку. На зміну кустарним самокруткам прийшли промислові цехи, власні бренди й розвинена логістика. 

У селі Попівка Полтавського району підпільний цех облаштували просто в домоволодінні. Тютюн тут подрібнювали, перевіювали, ароматизували й фасували. Під час обшуків у фігурантів вилучили майже дві тонни сировини.

Кременчуцькі «підприємці» пішли ще далі. Вони розгорнули цех для обробітку тютюну безпосередньо в державній установі — ДУ «Кременчуцька виховна колонія». Для цього ділки уклали офіційний договір оренди з Фондом держмайна, а із самою колонією — договори підряду на підсобні роботи. У судовому рішенні зафіксовано наявність цих офіційних угод, а матеріали щодо посадових осіб та інших причетних виділено в окреме провадження.

Окремий пласт — вейпи та кальянні суміші. У Полтаві ФОП масово виготовляв кальянний тютюн, а згодом збував за готівку через торговельні заклади. Інша група облаштувала приміщення в центрі Полтави, де змішувала хімікати для рідин Paradise.

Збут ішов не лише через пошту, а й через мережу VAPECLOUD у трьох найбільших торгових центрах Полтави: ТРЦ «Київ», ТЦ «Конкорд» і ТЦ «Злато Місто».

Логістика також вийшла на новий рівень. Сировину й товар відправляли «Новою поштою», перевозили не лише мікроавтобусами, а й преміальними електромобілями — зокрема, Tesla Model S.

«Безробітні» мільйонери

У 22 проаналізованих вироках фігурують 38 обвинувачених. Щонайменше 24 з них у документах суду зазначені як такі, що офіційно не працюють. 

На цьому тлі показовою є справа, яку в серпні 2026 року розглянув Кременчуцький районний суд. Організаторка схеми очолювала фермерське господарство, а троє її спільників були офіційно безробітними.

Для розрахунків вони використовували приватні картки та платіжну систему NovaPay. За 2022–2023 роки на рахунки чотирьох пов’язаних осіб надійшло 6,9 млн грн, тоді як списано з них було — 7,9 млн грн. На картку однієї з «безробітних» обвинувачених зайшло майже 3 млн грн.

Син організаторки (за окремим провадженням), згідно з довідкою БЕБ, з 2015 року офіційно не мав коштів навіть для «задоволення фізіологічних потреб». Проте через його рахунки проходили мільйони, а під час обшуку в його будинку виявили елітний ремонт і дорогі меблі.

Важливим доказом у цій системі стало листування у вилучених телефонах. У вайбері й телеграмі фігуранти відкрито обговорювали закупівлю тютюнового листя, ароматизаторів та обладнання. У суді прокурори посилалися саме на ці чати, де детально фіксувалося отримання тіньового виторгу та її подальший поділ між учасниками схеми.

Ціна каяття: угоди + донати на ЗСУ 

Аналіз вироків показав, що жоден із 38 обвинувачених за цими справами не потрапив за ґрати. Найпоширенішим покаранням лишається штраф у 85 тис. грн, максимальний сягав 170 тис. грн. Загалом за цими вироками суди призначили близько 2,87 млн грн штрафів — це лише 0,003 % від понад 90 млрд грн оцінених втрат бюджету від нелегального обігу тютюну за чотири роки повномасштабного вторгнення. Восьми особам призначено покарання у вигляді позбавлення волі, але всіх звільнили від його відбування з випробуванням.

Чи дієві такі штрафи й покарання? У справі з Попівки двоє із чотирьох ділків раніше були засуджені за ст. 204 КК у 2023 році. Вони сплатили штраф і вже за рік відкрили новий підпільний цех.

Ще цікавіша ситуація зі справою про підпільне виробництво рідини Paradise. Трьом фігурантам суд призначив по 102 тис. грн штрафу та по 3 роки в’язниці. Але через сукупність злочинів штраф поглинуло суворіше покарання, від відбування якого їх одразу ж звільнили з випробуванням. Підсумок: ні реального терміну, ні 306 тис. грн штрафу до бюджету.

Системним інструментом для пом’якшення покарання стало перерахування обвинуваченими коштів на підтримку Збройних Сил України. У 9 з 22 справ фігуранти перерахували армії загалом 390 тис. грн, після чого суд затверджував угоди про визнання винуватості.

Ще одна характерна деталь судових рішень Полтавщини — масове повернення засудженим вилученого під час обшуків майна. Конфіскації та знищенню підлягає лише сам контрафакт і сировина. Смартфони, ноутбуки, готівку й автомобілі суди повертають «безробітним» фігурантам. 

В одній зі справ слідство спробувало довести не лише незаконний збут тютюну, а й легалізацію злочинних доходів. Детективи проаналізували банківські рахунки організаторки схеми, її перекази через NovaPay і придбання автомобіля Opel Insignia. Однак цю частину обвинувачення прокуратура довести не змогла. Суд зазначив, що висновок залученого податкового спеціаліста був отриманий із порушенням вимог КПК і містив припущення. Також обвинувачення не довело, що гроші на придбання автомобіля були отримані саме від незаконного продажу тютюну. За ст. 209 КК України жінку виправдали. Суд також постановив повернути їй автомобіль та 383 тис. грн вилученої готівки.

Шукайте жінку гроші?

У БЕБ наголошують, що чинна система відповідальності дозволяє конфісковувати лише обладнання, тоді як інше майно правопорушників залишається в їхній власності. Щоб змінити це, Бюро пропонує віднести злочини за ч. 1–2 ст. 204 КК України до категорії тяжких. На думку БЕБ, це дозволило б проводити негласні слідчі дії та конфісковувати все майно.

Проте вилучення верстатів чи обладнання — лише частина боротьби. Є ще фінансовий слід.

Історія Аль Капоне стала хрестоматійною саме через те, за що одного з найвідоміших американських гангстерів зрештою засудили до 11 років федерального ув’язнення за ухилення від сплати податків. Американське слідство пішло за грошима, з яких не були сплачені податки. Для українського тютюнового ринку цей приклад цікавий не прізвищем Капоне, а самим принципом: нелегальний бізнес залишає після себе не лише товар, а й гроші.

Самі собою мільйонні обороти на картках «безробітних» громадян ще не доводять злочинного походження цих грошей. Проте для правоохоронців вони мають ставати приводом поставити наступне запитання: якими є законні джерела цих коштів і чи відповідають фінансові операції задекларованим доходам.

Наявна судова практика показує: тіньовий тютюновий ринок спирається на офіційно непрацевлаштованих громадян — і принаймні в одному випадку судові матеріали задокументували, як через банківський сектор і платіжні системи такої особи проходили мільйонні фінансові потоки. Для таких суб’єктів штраф у розмірі 85 тис. грн за угодою про визнання винуватості виступає лише незначним операційним видатком.