У Кременчуці біля одного з під’їздів будинку на вулиці Пугачова, 18 живуть двоє дворових котів. На вигляд вони зовсім не схожі на занедбаних безпритульних тварин — чисті, доглянуті, спокійні та звиклі до людей.
Понад 13 років про котів, які приходять у цей двір, піклується місцева мешканка Тетяна. Жінка годує їх, споруджує для них невеликі будиночки, стежить за станом тварин та прибирає територію.
За її словами, місце для годування вона навмисно облаштувала осторонь від входу до під’їзду, щоб тварини не створювали незручностей іншим мешканцям. Проте навіть це, каже Тетяна, не вберегло котів від небезпеки — трагедія у цьому дворі вже траплялася.
Мета – вберегти тварин
Минулого року загинув кіт на прізвисько Рижик, який багато років жив біля будинку. Тетяна переконана, що тварина могла бути отруєна.
— Хто саме міг це зробити — невідомо. Доказів, які дозволяли б звинувачувати конкретну людину, немає. У мене є лише власні припущення, пов’язані з попередніми конфліктами, які виникли з мешканкою сусіднього будинку, через тварин. Тому називати будь-кого винним наразі немає підстав.
Однак події останнього часу змусили жінку знову хвилюватися за життя котів.
За словами Тетяни, останнім часом вона стала знаходити неподалік від місця перебування котів великі шматки м’яса невідомого походження.
Жінку насторожило те, що підозріла їжа з’являється там регулярно. Тетяна прибирає знахідки, проте за кілька днів вони з’являються знову.
Після появи шматків м’яса один із котів почав погано почуватися.
— Чи містило м’ясо отруйну речовину, наразі невідомо. Лабораторного підтвердження цьому немає – через високу вартість самостійно зробити аналіз я не можу.
У ветеринарній клініці, куди жінка зверталася за допомогою, також повідомили, що встановлення конкретної токсичної речовини потребує спеціального вартісного дослідження. Але чекати, поки черговий кіт отримає тяжке отруєння або загине, Тетяна не хоче.
Тому вона прагне не допустити нової трагедії. Жінка хоче вберегти тварин, які нікому не заважають, а лише підіймають настрій.
— Я їх годую не біля самого під’їзду, а подалі. За ними прибираю. Вони тихі, спокійні, лагідні. Нікому нічого поганого не роблять. Я просто хочу, щоб їх не чіпали, — говорить жінка.
Також вона звертає увагу на небезпеку власників маленьких собачок, які бігають по двору без повідців:
— Неодноразово бачила на місці, куди підкладають підозріле м’ясо, домашніх собачок. Вони можуть з’їсти такі «ласощі», і через певний час загинути. Зараз багато різної отрути. Деяка має накопичувальний ефект. Тварина починає хворіти, відмовлятися від їжі і гине. Треба не допустити біди.
Що кажуть в поліції
Пані Тетяна вже зверталася до поліції. За її словами, там пояснили, що за наявних обставин не бачать підстав для реагування як на вже вчинене кримінальне правопорушення.
– Сказали, якщо хтось із котів загине, тоді відкриють справу і проведуть аналіз. Також у двір приходив дільничий. Він спілкувався з нами, а також провів бесіду із новими мешканцями будинку, які нещодавно заселилися. Але це все.
Зі свого боку про ситуацію ми запитали в Анни Васенко, пресофіцерки Кременчуцького райуправління поліції. Вона повідомила:
— Матеріали зареєстровано. Наразі триває перевірка за фактом. Встановлюємо тих, хто можуть бути причетним. Рекомендуємо також поговорити зі «Спецсервісом», вони мають свій алгоритм реагування на такі факти.
Проте в «Спецсервісі» дуже здивувалися такому перенаправленню й підкреслили, що займаються виключно стерилізацією й лікуванням тварин, а будь-які злочини проти тварин — це справа поліції.
Що каже закон
Побоювання жінки — це не лише питання ставлення сусідів до дворових котів. Українське законодавство прямо захищає тварин.
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» поширює свій захист незалежно від того, чи має тварина власника. Стаття 23 Закону прямо встановлює: «Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити безпритульних тварин».
Тобто дворовий кіт не стає «нічиїм» у юридичному сенсі настільки, щоб із ним можна було робити що завгодно.
За жорстоке поводження з тваринами в Україні передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за жорстоке поводження, яке спричинило тварині мучення, фізичний біль чи страждання, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі.
Якщо ж умисне жорстоке поводження призвело до травм, каліцтва або загибелі хребетної тварини, у тому числі безпритульної, може йтися вже про кримінальну відповідальність за статтею 299 Кримінального кодексу України.
За частиною першою цієї статті передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі від двох до трьох років. За обтяжувальних обставин покарання може бути значно суворішим.
Тому навмисне отруєння дворового кота — це не «спосіб позбутися небажаної тварини» і не побутовий конфлікт між сусідами. За певних обставин такі дії можуть бути кримінальним правопорушенням.
Що робити зараз
Ми також звернулися з питанням, що робити Тетяні в ситуації, що склалася, в юристів. Вони порадили не чекати, поки тварина загине, а фіксувати те, що відбувається зараз.
— Якщо підозріла їжа з’явиться знову, її варто сфотографувати та зняти на відео ще до того, як прибирати. Важливо зафіксувати точне місце, дату та час. Якщо є можливість, мешканці будинку можуть встановити камеру відеоспостереження та спрямувати на ділянку, де регулярно залишають їжу.
Сам підозрілий шматок їжі доцільно не брати голими руками. Його можна ізолювати в чисту герметичну тару або пакет, використовуючи рукавички, окремо зафіксувавши, де й коли його знайшли.
Якщо після контакту з підозрілою їжею у кота виникають блювання, судоми, сильна слабкість, порушення координації, слинотеча, кровотеча чи інше раптове погіршення стану, тварину потрібно якомога швидше доправити до ветеринарного лікаря.
Водночас важливо попросити лікаря письмово зафіксувати симптоми, попередній діагноз та підозру на отруєння.
— Такі ветеринарні документи, фотографії, відео, показання свідків та результати досліджень можуть надалі стати доказами.
«Просто не чіпайте їх»
Поки немає доказів ані того, що знайдене біля будинку м’ясо містило отруту, ані того, хто його залишає.
Але після торішньої загибелі Рижика Тетяна не хоче перевіряти свої побоювання ціною життя ще одного кота. Тринадцять років вона годує дворових тварин, лікує їх, облаштовує їм прихисток.
Тому її прохання до сусідів дуже просте: якщо комусь не подобається присутність котів, це можна обговорювати з мешканцями, комунальними службами чи підприємством, яке опікується безпритульними тваринами. Але «вирішувати питання» отрутою — неприпустимо.
Раніше ми писали:
Два ставлення до життя: кременчужанки розповіли про свою любов до рудих котиків
«Врятуйте Тошика!»: боротьба за кота переросла у скандал і заяви в поліцію
Під Полтавою екоклуб звинуватили у жорстокому поводженні з поні під час дитячого заходу
