З появою штучного інтелекту медіапростір зазнав кардинальних змін. Сьогодні ми можемо бачити відео, в яких вигадані особи або навіть відомі політики говорять те, чого ніколи не казали. Такі публікації є вигідними тим, хто їх створює, і мають у собі певну мету — маніпуляція, пропаганда тощо. Це стало можливим завдяки технологіям штучних ведучих і діпфейків, які дедалі частіше використовуються для поширення дезінформації. Як же відрізнити справжнє відео від згенерованого? Які ознаки вказують на маніпуляцію? І наскільки важливо вміти розрізняти правду від фейку? Про це та інше — читайте далі.
Штучні ведучі: хто вони і для чого їх використовують
Штучні ведучі — це цифрові персонажі, створені на основі штучного інтелекту. Вони можуть виглядати як реальні люди, говорити з ідеальною дикцією і навіть імітувати людські емоції.
Ознаки, за якими можна розпізнати штучного ведучого:
- ненатуральні рухи губ і міміки;
- відсутність природних мікроемоцій та неплавність рухів;
- однорідний тон голосу, який здається надто «ідеальним».
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» також інколи використовує згенерованих ведучих для звукового супроводу відеоновин.

Багато новинних агенцій використовують згенерованих ведучих для мистецьких цілей чи автоматичного створення контенту, однак ця технологія також стала інструментом для дезінформації.
Діпфейки: коли відео «говорить» неправду
Діпфейки — це технологія, що дозволяє підміняти обличчя і голоси людей у відео. Спочатку ця технологія використовувалася в розважальних цілях, але тепер її активно застосовують для маніпуляцій. Наприклад, у 2022 році в українському інформаційному просторі з’явилося діпфейкове відео, де нібито президент України Володимир Зеленський закликає українців скласти зброю. Це відео швидко викрили, адже:
- обличчя Зеленського рухалося неприродно, а тінь на ньому виглядала неприродно;
- голос мав спотворений тембр і звучав неприродно;
- жести не відповідали типовій поведінці президента.
Як відрізнити справжнє відео від фейкового?
На цьому відео реальною є перша журналістка, а друга — штучно створений аватар за допомогою однієї із нейромереж.
Цього разу більшість читачів змогли правильно визначити, яка ведуча є справжньою, а яка — штучним аватаром.
Крім того, наші читачі формулювали власні аргументи, чому, на їхню думку, реальною є перша ведуча, а друга — згенерована за допомогою ШІ.
То як же не потрапити на гачок та відрізнити реальну людину від її штучно згенерованої копії? Ось кілька ключових порад, які допоможуть вам не стати жертвою фейкових відео:
- Звертайте увагу на дрібні деталі: неприродні тіні, міміка, дивні рухи губ можуть свідчити про маніпуляцію.
- Перевіряйте джерело: якщо відео з’явилося тільки в невідомих Telegram-каналах, а офіційні джерела його не публікують — це тривожний сигнал.
- Використовуйте спеціальні інструменти: сайти на кшталт Deepware Scanner або InVID допоможуть аналізувати підозрілі відео.
- Порівнюйте з іншими джерелами: якщо відоме медіа або офіційний представник спростовує інформацію у відео, варто замислитися щодо його правдивості.
Переглянути цей допис в Instagram
Чому важливо вміти розпізнавати фейки?
Дезінформація у відео — потужний інструмент впливу на громадську думку. Неправдиві сюжети можуть:
- Викликати паніку серед населення, що особливо небезпечно під час воєнних дій, коли люди приймають рішення в умовах стресу.
- Маніпулювати громадянами та впливати на їхню думку щодо військових дій та міжнародної підтримки України.
- Завдати шкоди репутації людей, компаній та політиків, а також поширювати неправдиві відомості про українських військових та волонтерів, дискредитуючи їхні зусилля.
Чим більше людей навчиться відрізняти правду від фейку, тим важче буде маніпуляторам впливати на суспільство.
Довіряй, але перевіряй: інформаційна гігієна у цифрову епоху
Світ медіа змінюється, і разом із ним змінюються загрози. Штучні ведучі та діпфейки можуть як допомагати у створенні контенту, так і ставати інструментами дезінформації. Критичне мислення та вміння аналізувати інформацію допоможуть не потрапити в пастку маніпуляцій. Будьте уважні, перевіряйте джерела і не довіряйте всьому, що бачите в мережі.
А правоохоронні органи будуть воловлювати цих фейкометів? Чи тільки статистику в кращому випадку вестимуть?
Наша зброя — чесна інформація.
У війні росії проти України 🇺🇦 журналісти ведуть боротьбу на інформаційному фронті. ❤️ Підтримайте Кременчуцький Телеграф!