Робив усе для свого сина: у Кременчуці попрощалися із полеглим військовослужбовцем Іваном Сушком

24.01.2025, 13:31 Переглядів: 14 376

 

Знайомі розповідають: в Івана було слабке здоров'я, та попри це він не тікав від мобілізації, а добровільно пішов служити

Сьогодні, 24 січня, у стінах Кременчуцького міського палацу культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну захисника Івана Сушка. Народився чоловік 5 квітня 1988 року, освіту здобув у Кременчуцькому національному університеті імені Остроградського за спеціальністю «інженер-механік».

 

Попрощатися із чоловіком зібралися багато людей — друзі, знайомі, колеги. З рідних у Івана лишився тільки син, розповідає дизайнерка інтер'єрів Яна — загиблий працював у неї в бригаді.

— Він працював у мене в бригаді будівельником. Це була сумна людина по життю, з дуже важкою долею. Єдина рідна людина у нього на цій планеті була — це його син. Він заради нього й працював, — розповідає жінка.

 

Яна пригадує Івана як дуже добру, інтелектуальну, освічену людину. І додає: вій мав би працювати викладачем, але життя склалося так, що пішов на будівництво.

— Такі, як Ваня, не повинні вмирати — на них тримається наша планета. Наскільки я знаю, у нього були думки добровільно піти служити. Це не та людина, яка б чинила спротив чи за забори хапалася, його тягнути в ТЦК не треба було.

За словами жінки, в Івана була дуже хвора спина, він мав постійно носити корсет. Але попри це пішов служити і ніколи не скаржився на негаразди.

Як добру та порядну людину Івана згадує ще один його колега, Юрій. Чоловіки були знайомі понад 15 років, разом робили ремонти «під ключ».

 

— Він завжди хотів щось краще для себе, для своєї сім'ї. І завжди приходив на допомогу. Коли б до нього із яким питанням не звернувся — у відповідь завжди чув «я допоможу». 

Юрій підтверджує: рішення піти служити в Івана було виключно добровільним.

— Спочатку він пішов у муніципальну поліцію, а звідти — на війну. Це був його особистий вибір. Він хотів захищати країну, не хотів стояти осторонь, — розповідає чоловік.

 

Чоловіки підтримували зв’язок і коли Іван уже служив. Юрій каже: спілкувалися не часто, але коли зідзвонювались, то товариш завжди розповідав, що усе добре. 

— Він завжди таким був: про погане намагався мовчати. Навіть коли на очах сльози, то на обличчі завжди посмішка. У нього син один залишився, із дружиною розлучені. Завжди старався для дитини якомога більше зробити. Коли приїздив, то завжди забирав його, гуляли, проводили разом час, — пригадує Юрій.

 

На військову службу Івана мобілізували у березні 2023 року, розповідає військовослужбовець «Лиман».

— Служив гранатометником десантно-штурмового відділення. Загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу присілку Орлівка Суджанського району на Курщині. Світла пам’ять полеглому захиснику! — додає «Лиман».

У загиблого захисника лишилися колишня дружина і син. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Івана Сушка на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників та Захисниць України.

Фото: Яна Гудзь

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття усім, хто знав полеглого військовослужбовця.


Автор: Яна Гудзь Фото: Яна Гудзь
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх