«Горів військовою службою»: у Кременчуці попрощалися з Андрієм Іванніковим

Сьогодні, 26 липня, у Кременчуці попрощалися з 22-річним старшим матросом Андрієм Іванніковим.

Військовий народився 20 серпня 2000 року, у Кременчуці. Тут він проживав та навчався, спочатку в гімназії № 5, а потім у ліцеї № 30. У серпні 2019 року був призваний на строкову службу, потрапив у навчальний підрозділ, а коли почалася повномасштабна війна, підписав контракт з командиром військової частини. Оскільки був контрактником, його одразу направили у зону бойових дій. Там виконував обов’язки навідника та дуже швидко освоїв військову спеціальність в артилерії — це була берегова артилерія. Пройшов Донецьку та Луганську області, там воював. Також у зоні бойових дій Андрій неодноразово ходив у розвідку.

19 липня 2023 року в Андрія Іваннікова та його побратимів закінчилися боєприпаси, тож приїхав автомобіль з поповненням. Андрій одразу заліз на цей автомобіль, щоб скоріше все розвантажити, зарядити свою гармату і вдарити по ворогу, але ворог здійснив масований артилерійський обстріл. Внаслідок цього обстрілу Андрій Іванніков загинув поблизу населеного пункту Велика Новоселівка, Донецької області.

Чимало людей прийшли сьогодні попрощатися з Андрієм Іванніковим. Серед них знайомі, однокласники, сусіди, друзі, рідні та побратими, які разом з Андрієм того дня потрапили під артилерійський обстріл. А біля труни знаходилися його мати та батько.

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

У Андрія Іваннікова залишилися мати та батько.