Мешканців окупованих територій тягнуть «назад у майбутнє»: Семимильними кроками «псевдореспубліки» повертаються до радянського союзу
Доки сам не побачиш, не зможеш повірити, що таке буває. Але насправді на окупованих територіях відбувається саме це. На дітей там надягають піонерські галстуки. У школах щонеділі проводять лінійки, примушуючи співати російський гімн. На підприємствах запровадили політінформацію.
Буквально в усіх державних установах, у банках стоять нескінченні черги.
Вголос можна лише прославляти дії влади, у жодному разі не критикувати.
І це далеко не все, що так вразило нашу співрозмовницю Олену. Вона розповідає про те, що побачила, доки гостювала у батьків на окупованій території, і не може стримати сліз – так важко їй далася ця поїздка.
Фільтраційний табір
Ніяка відстань не лякала. Бажання побачити рідних було сильнішим. Жінка замовила квиток і поїхала через Польщу, Литву, Латвію, рф на окуповану територію.
Ніяких сюрпризів на кордоні з Польщею не було, під час поїздки по Євросоюзу - також. Але коли жінка приїхала на російський кордон, почалися перші неприємності.
— Я дивилася на карту і бачила, що перший населений пункт у росії — Питалово. Коли я прочитала назву, якась тривога закралася в душу, але я лишень посміхнулася своїм надуманим хвилюванням.
Ми приїхали на КПП і опинилися перед російським шлагбаумом. На вулиці було дуже холодно, але крім нас це мало кого цікавило. Ми, жінки різного віку і хлопчик 10 років, стояли на морозі майже три години, після чого нас, нарешті, пустили у тепле приміщення. Здавалося б, паспортний і митний контроль — і можна їхати далі. Але все виявилося інакше.
У нас зібрали паспорти й наказали чекати. Чого — ніхто не пояснив. Минула година, дві, три…На нас ніхто не звертав уваги.
Вже було опівночі, коли зі службового входу вийшла молода дівчина зі сльозами на очах. Ми стали розпитувати, що трапилося, і Аліна – так її звали, розповіла, що фсбшники тримають її тут уже третю добу: не віддають документи, телефон, не пропускають ні в росію, ні назад у Латвію. Причина — якась переписка в телефоні, яка їм не сподобалася.
Усі, хто був у приміщенні розміром 5 на 5 метрів, у якому не було ані стільців, ані лавок, почувалися дуже роздратованими. Втома після двох діб дороги, відсутність елементарних можливостей помитися, відпочити, нормально поїсти, давали про себе знати. Але вдіяти жінки нічого не могли. Їм залишалося лише чекати.
Зовсім втомившись, жінки щось постелили на підлогу і полягали. Дитина теж спала на підлозі.
О десятій ранку прийшла нова зміна. Молода жінка, яка побачила на підлозі сплячих людей, вголос сказала: «Зовсім з глузду з’їхали. Людську подобу втратили…». Коментувати ці слова у жінок не було ні сил, ні бажання. Вони хотіли одного – пройти в ту прокляту «службову кімнату» і їхати далі.
Жодну людину з 19.30 минулого вечора до того часу так і не покликали.
Рух почався після 11-ї години. Нова зміна фсбшників почала перевірку виснажених, голодних, втомлених жінок. Першою (о, диво!) покликали матір хлопчика. За пів години вони з сином уже пішли до автобуса.
— Всім ставили однакові запитання: звідки й куди їдемо, що робили в Україні, чи підтримуємо війну, як ставимося до путіна, чи воюють чоловіки… Перевіряли телефон, номери, фотографії, соцмережі, читали переписку. Мене допитували одну з останніх, тому я встигла видалили всі переписки та «небезпечні» фото і картинки: з нашим прапором, із жовто-блакитними кольорами. Наша група повністю пройшла це катування лише о 16.00.
Аліні, яку тримали три доби, повернули паспорт і телефон, але її розвернули назад, у рф не пустили. Дівчина була тому дуже рада і сказала, що ніколи в житті більше туди не поїде…
Ще Олена розповіла, як вони просили питної води у прикордонників, на що ті відповіли, що тут немає магазину, і нічого не дали людям. А одна з прикордонниць сказала, що «вам дуже пощастило, тому що ви були в теплому приміщенні та поруч із туалетом, а не як ті люди, що 12 годин стояли перед шлагбаумом…», і ще багато всього іншого.
На цьому пригода закінчилася, і через 1700 км жінка благополучно дісталася місця призначення, але там її чекало теж немало неприємних сюрпризів. Про деякі Олена нам теж розповіла.
Примусова паспортизація
Зараз на окупованій території всіх без винятку змушують отримувати російські паспорти. Навіть якщо ти категорично проти, створені росіянами умови такі, що без того документа не можна.
— Я дуже засмутилася, коли мама мені сказала, що їм із татком теж доведеться отримати паспорти рф. Річ у тім, що людей беруть у
Поки що триває примусова паспортизація. Окупанти визначили термін до 1 липня. Що буде далі, ніхто не знає, але людей залякують тим, що вони втратять усі виплати. Тому і йдуть отримувати паспорти з орликами.
До літніх та тих, хто за станом здоров’я не може піти до паспортного столу сам, приїжджають додому, оформлюють усі документи і привозять потім готовий паспорт рф.
При тому, що паспортизація примусова і строки невеликі, ніякого порядку з процедурою немає. Люди товпляться в чергах, приходять до паспортного столу вночі, пишуться в списки, б’ються…
Зараз на Луганщині навіть за гроші оформлюють ті російські документи. І люди платять по три тисячі, аби не стояти у чергах.
Піонерія і політінформація
Не менше Олену вразили справжні піонери. В усіх школах окупованої території Луганської області зараз активно розгорнули так званий «Рух перших». Це та ж сама піонерія, лише з іншою назвою. Дітям на шиї пов’язують червоні галстуки і вони присягають «бути з росією, бути першим, бути готовим».
Щопонеділка всі учні виходять на шкільну лінійку, хором співають російський гімн, потім завуч називає тих, хто «не відповідає критеріям «перших», тобто погано вчиться чи балується на уроках.
— Дитину ганьблять перед усією школою, і кажуть, що то таке виховання. Я ніяк не могла зрозуміти, чому батьки це дозволяють. А потім побачила, що вони і самі так зачаровані російською брехнею, що не можуть нормально адекватно мислити.
До того ж у багатьох закладах, на підприємствах щоранку проводять так звану політінформацію. Тобто день вони починають з обговорення «злочинів укронацистів та рятівників-росіян, які нарешті позбавляють світ від фашистської чуми».
Мені здається, коли людям щодобово це вкладають у голову: ввечері ТБ, зранку керівники, людина рано чи пізно повірить.
Хоча серед моїх знайомих багато людей до «рятівної росії» мають дуже скептичне ставлення. Можливо, тому, що не дивляться новини...
Про ціни і комунальні страждання
Життя на окупованій території непросте. І хоч людей зараз «балують» різними виплатами, та вони не рятують. Ціни там космічні.
— Я була дуже здивована тим, що російська влада роздає гроші направо і наліво. Вигадали всіляку соціальну допомогу за різними напрямами. Всім поспіль по 10 тис. рублів роздають. Дехто двічі вже отримав. Материнський капітал нараховують та багато іншого. Багато людей по дві пенсії отримують: вдома та в Україні. Вчителі зараз найбагатші люди: найменша зарплата — від 50 тисяч рублів. А моя знайома з великим стажем кожного місяця отримує по 100 тисяч.
При цьому у шахтарів зарплата не більше 25 тисяч рублів, хоча пенсія у багатьох максимальна — 42 тисячі. Але більшість людей все ж таки перебивається з копійки на копійку.
Олена розповіла, що м'ясо коштує від 400 до 550 рублів за кіло, яблука від 80 до 140 рублів. Комунальні послуги теж уже подорожчали. Хоча з початку окупації ті, хто залишився у своїх домівках, раділи низькій ціні на газ, зараз обурені тим, що тарифи на все ростуть кожні три місяці.
— При цьому про якість послуг навіть не йдеться! Сміття по всьому місту, по всіх посадках, повсюди! Вода — з перебоями.
Зараз по всій Луганській області воду постачає компанія «Луганськвода». Це аферисти в законі! І я не кажу про перебої з водопостачанням, про каналізацію, яка тече по всьому місту. Я кажу про їхнє шахрайство!
Ця компанія вирішила не сповіщати абонентів про кінець терміну повірки лічильників, які стоять в оселях, і через пів року (а буває і через 7-8 місяців) сповіщає справного платника про великий борг. Люди починають з’ясовувати, звідки беруться тисячі, адже вони щомісяця платять не більше 100 рублів, і виявляється, що їм нараховують уже декілька місяців за нормами по 500 руб із прописаної у квартирі людини! При цьому такі правила прийняті на законній основі! І нікому нічого не доведеш! Навіть у суді.
Про наївність
— Коли я приїхала, тут усі обговорювали візит путіна до Луганська. Я попитала батьків, чи вони насправді в це вірять? І вони, дуже грамотні та освічені люди, почали мені розповідати про те, як путін несподівано, без попередження, відвідав Луганськ. І що їхав він по найрозбитішій дорозі, і тепер уся влада злякалася і почала дорогу ту ремонтувати…
На моє питання, чи може то жарт такий, чи «іміджева зроблена новина», татко відповів, що не бачить нічого дивного в тому, що президент відвідав один із регіонів держави.
Мені було нічого відповісти на це, і я ще більше засмутилася через те, що і мої батьки наївно повелися на цю нескінченну російську брехню…
Додому
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
- 18:38У Мін'юсті зазначають, що зупинили захист права на вибори і свободу слова в Україні за механізмами РЄ ще у 2022 році
- 18:04Де у Кременчуці 30 квітня не буде світла: перелік адрес
- 17:31Прибуток до бюджетів. Скільки заробили громади Кременчуччини за перший квартал року
- 17:02На усунення аварійних ситуацій в помешканнях Кременчука додатково виділили 1,2 млн грн
- 16:38У Кременчуці розшукують зниклого безвісти Івана Крупу (знайшли)
- 16:33Кременчужанин Назар Петровський потребує допомоги, щоб уникнути інвалідизації
- 16:2329 та 30 квітня парк Слави оброблятимуть від кліщів
- 16:15Що робити, якщо кіт відмовляється ходити в лоток
- 16:03У Горішніх Плавнях відбулася науково-практична конференція «Пам’яткознавчий потенціал Горішньоплавнівської громади»
- 15:32Бензин на Полтавщині продовжує дорожчати — Мінфін
- Нічний удар по гуртожитку в Полтаві: кількість постраждалих зросла до 16, з них четверо — діти (21 004)
- Кременчужани чули вибухи (19 237)
- Ракетний удар по Полтаві, закон про мобілізацію та «непрозорий» Кременчук: головне за тиждень (18 105)
- Вибух у Полтаві пролунав за кілька секунд після оголошеної тривоги (16 723)
- У деяких районах Кременчука було чутно вибухи — на межі Кіровоградщини та Полтавщини відпрацювала ППО (14 823)
- Полтава знову під ракетним обстрілом: у громаді лунали вибухи (14 050)
- Цієї ночі у небі над Полтавщиною військові збили російські безпілотники (13 244)
- Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію (12 615)
- На Полтавщині відкриють сім Центрів життєстійкості — Філіп Пронін (12 169)
- Місячний календар на квітень 2024: коли діяти, а коли — стриматися (10 537)
- НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:
