Військовий Євгеній Носуль із Горішньоплавнівської громади з пораненням перебував у російському полоні понад три місяці. Чоловік один із 50 військовополонених, яких повернули в Україну під час обміну 1 грудня. Нині він реабілітується в одному із медичних закладів на Полтавщині. Інтерв’ю з військовим з Кременчуччини записали журналісти Суспільного.
29-річний військовий Євгеній Носуль робить вправи у кабінеті фізичної реабілітації в одному з медзакладів Полтавщини. Відновлення Євгенію необхідне після 100 днів у російському полоні. Євгеній родом із села Солошине у Горішньоплавнівській громаді. Він один із 50 військовополонених, якого повернули в Україну 1 грудня.
Протягом місяця Євгеній був на навчанні, а на початку серпня потрапив у окрему десантно-штурмову бригаду.
15 серпня бригада Євгенія йшла замінювати військових на передовій.
– В ту ж ніч в нас допити були. Так, як я мобілізований, я там (на війні – ред.) пробув два тижні. Я навіть ім’я ротного свого не знав. Вони не вірили, що я не знаю. Почали лякати і застосовувати фізичні тортури, пальцем тикати в рану. Я за весь допит тричі втрачав свідомість. Годували нас дуже погано. Не знаю, як ця страва називається, типу суп, але без нічого, у пластиковому стаканчику раз у день, — каже Євгеній Носуль.

Із Нової Каховки українських воїнів відвезли у Севастополь у тимчасово окупованому Криму, а згодом у Росію.
– Пацієнт прибув до медичного центру 1 грудня після мінно-вибухової травми, вогнепального осколкового поранення верхньої третини правого стегна. Пройшов всі консультації вузькопрофільних спеціалістів, необхідні обстеження, наразі перебуває на етапі відновного лікування, — каже завідувачка відділення медичної реабілітації Оксана Співак.
– 15 серпня отримав осколковий перелом верхньої третини правого стегна у ділянці шийки, пацієнта готуємо на ендопротезування, — каже хірург Роман Козлов.
Після повернення в Україну насамперед зателефонував мамі – вперше за понад три місяці.
Наразі лікарі готують Євгенія до операції, яка має відбутися у Києві.
– Хлопці, які там були, ми підтримували одне одного моральним духом, сміялися, жартували і якось просто звиклися із усім. Вдома добре. А те, що якийсь період не зможу на ногу ставати, то все нічого, — каже військовий Євгеній Носуль.