Сьогодні, 24 серпня, Кременчук відзначає 31-річницю Незалежності України. «Кременчуцький Телеграф» напередодні повномасштабного наступу росії завітав до музею та бібліотеки, де натрапив на цікаві матеріали, які стали в нагоді, оскільки музей закрили в цілях безпеки.
Хочемо з вами поділитися спогадами наших колег з видань «Кремінь» та «Вісник Кременчука», які описали перший рік святкування відродження української державності.
Напередодні у неділю, 23 серпня 1992 року, відбулися футбольні поєдинки за участі ветеранів футболу Кременчука, Світловодська та Горішніх Плавнів. А вже зранку 24 серпня пролунали церковні дзвони Успенської та Троїцької церков та Свято-Миколаївського собору.
– Чи не найголовнішою подією минулого свята було відкриття пам’ятної дошки на честь перейменування площі Революції на площу Незалежності. Зроблено великий крок до духовного оновлення. Та й об’єкт для перейменування обраний не випадково. Саме на цій площі протягом майже двох років у свідомості кременчужан формувалася необхідність незалежності Української держави. Площа стала центром великої програми міського свята на честь першої річниці проголошення України самостійною державою, – мовиться у газеті «Вісник Кременчука».
З ранку й до пізнього вечора тут не стихали танці та співи. Митці різного ґатунку ще раз наочно продемонстрували наскільки Кременчук багатий на таланти.
Журналісти «Кременя» того дня поспілкувалися з двома бабусями вбраними в український старовинний одяг. Жіночки спершись на ціпочки
– Вони були одягнені… ні, вбрані у старовинні, ще свої дівочі костюми.
– Діждались таки ми нашого свята, – по молодому всміхнулись вони, і на їх щоках – вірите? – з’явилися рум’янці. – До корчми ходили. Там усе нам не по гаманцю.
У той час на площі Перемоги змагалися автомобілісти. Головний приз – автопричіп. Цікаве видовище зібрало багато учасників та глядачів.
Завершилося свято святковим феєрверком. Він був вінцем свята – першої річниці Дня Незалежності України.
