Не навантажуйте гуртками та не сваріть: як допомогти дитині адаптуватися до школи чи дитсадка

12.09.2021, 13:04 Переглядів: 3 169

 

З першого вересня діти пішли до школи та дитячих садків. Для багатьох це їхнє перше знайомство зі шкільним чи дошкільним життям. На дітей чекають нові знайомства, нові завдання, нове оточення

Як допомогти дитині впоратись із такими змінами та якомога швидше адаптуватись до нового життя? Про це ми запитали у практичного психолога Лілії Таран.

Адаптація у дитсадку — до 2 місяців

— Першого вересня багато дітей 2-річного віку вперше починають відвідувати дошкільні заклади. Поступово розширюється їхнє соціальне коло, до якого, крім батьків, близьких родичів та друзів, починають входити однолітки, вихователі, працівники дошкільного закладу. Саме зараз починається процес адаптації, — каже психолог. — Адаптація – це пристосування до нових умов, оточення та правил.

Зазвичай її поділяють на кілька ступенів:

  1. Легка адаптація: триває від 1,5 до 3 тижнів. Саме за цей час діти звикають до відвідування дошкільного закладу, відпускають батьків швидко, без сліз та істерик. Навіть якщо дитина починає плакати, то швидко заспокоюється, відволікаючись на ігри. Діти активні, охоче контактують з дорослими у групі.
  2. Середній ступінь адаптації – дитина звикає від 4-6 тижнів. Активність малюка знижується, він стає плаксивим, роздратованим, уникає контакту з дорослими у групі, важче відволікається на ігрову діяльність.
  3. Важкий ступінь адаптації триває від двох місяців. Така адаптація характеризується тим, що дитина довго не відпускає батьків, не заспокоюється, проявляє агресію відносно себе, інших дітей, дорослих. У випадках, коли такі прояви мають місце тривалий час, можна говорити про важкий ступінь адаптації.
  4. Пізня адаптація. Дитина починає відвідувати дитячий садок, все проходить спокійно, через тиждень малюк перестає плакати, йде із задоволенням до дитсадка. Але раптом відмовляється ходити в садочок, плаче, кричить, влаштовує істерики. Батьки не розуміють, що сталося. Саме в цей час приходять до хибного висновку, що дитину хтось образив, і саме це стало причиною такої поведінки. Насправді, малюк почав розуміти, що батьки його залишають, а гра у дитячому садку відрізняється від гри на майданчику: мама чи тато поза зоною бачення. Дитині потрібно приймати певні правила поведінки, засвоювати уміння та навички. Зазвичай, якщо батьки проявляють розуміння та терпіння, спілкуються з вихователем, практичним психологом у дитсадку, цей етап проходить досить швидко. 

Перші кроки у дитсадку: як допомогти дитині

— Насамперед, важливе ставлення батьків до садочка, їхній настрій. Якщо вони поважно та позитивно ставляться до дитячого садка, прислухаються до педагогів, то й малюк поводить себе відповідно.
  • Швидко звикають діти, які мають певні навички самообслуговування. Це не означає, що малюк має все робити самостійно (хоча бувають і такі діти), але дитина розуміє, що штанці одягають на ноги, футболку — через голову, руки миють милом, суп їдять ложкою, а над тарілочкою потрібно нахилятися.
  • Часто виникають проблеми через те, що діти приходять у памперсах, а батьки покладають надію, що привчання до горщика буде в дитячому садку. Це помилка. Процес звикання до горщика має відбуватися вдома, поступово, у спокійних та зручних для дитини умовах, мінімум за 3-4 місяці до початку відвідування дошкільного закладу.
  • Якщо вже так сталося, що малюк не навчився, то слід налаштовувати процес разом із вихователем. Послідовність, системність та терпіння в цьому випадку - запорука успіху.
  • Бажано, щоб режим дня співпадав із режимом вікової групи, яку буде відвідувати дитина. Години для сну, харчування, гри вдома, рекомендовано максимально наблизити до режиму дитячого садка. Наприклад, якщо дитина звикла пізно лягати, прокидається об 11-12 дня, то можуть виникнути проблеми, адже у садочок потрібно приходити на 8 годину. Дитина елементарно не висипається, вередує, не хоче йти до садка. Тож адаптація затягується.
  • Налаштування дитини має бути тільки позитивним. Дитячий садок — не покарання (не будеш слухатись — відведу до садка, не прийду за тобою, залишу: там тебе навчать слухатись, тощо). Це продовження казкового, цікавого дитинства, з новими друзями, іграшками, знаннями, можливостями. Саме це бажано донести батькам до дитини. Розповісти, як їм було цікаво у садку в дитинстві, як вони хочуть повернутись, але їх вже не приймуть, адже вони - дорослі. А це тільки для тебе, мій малюче.
  • Не бажано негативно говорити про садок та вихователів у присутності дитини. Малюк не зрозуміє суті, але інтонацію, вираз обличчя засвоїть на емоційному рівні. У подальшому це може проявитися у поведінці: дитина почне погано поводитись, не приймати правила поведінки у групі. Адже на підсвідомому рівні буде закладена інформація: "мамі не подобається, тому мені не подобається теж". Пояснити, що саме не влаштовує, малюк не може. Але поведінкова реакція може бути негативно забарвленою.
  • Прислуховуйтесь до порад вихователів. 
  • Знайдіть можливість забирати дитину тоді, коли вони вам рекомендували. Перші дні малюк перебуває у садку від 1 до 2 годин. Але ж все індивідуально, потрібно бути постійно на зв'язку та забрати дитину, перш ніж у неї виникне істерика: де мама чи тато. Найчастіша помилка - залишати дитину довше, ніж рекомендують вихователі. Малюк може відчути себе покинутим та зрадженим. Краще за все забирати дитину з садка на хвилі максимального інтересу, щоб зберегти його до наступного дня (прийдемо завтра, іграшки будуть тебе чекати).
  • Збиратися в дитячий садок перші дні бажано заздалегідь, не поспішаючи. Не підвищуйте голос на дитину - ми запізнюємося. Малюк не розуміє часові співвідношення, а його настрій буде зіпсовано.
  • Одяг має бути зручним: бажано той, до якого дитина звикла. Нові речі можуть викликати дискомфорт. Дитина запам'ятає, що не зручно стало, коли одягли до дитсадка. Як наслідок – не хочу, щоб мені було незручно, а, отже, - не хочу до садочка.
  • Приходити у той час, який назвав вихователь. Діти адаптуються, але режим ніхто не скасовував. 
  • Взагалі, процес адаптації суто індивідуальний, нюанси та винятки існують завжди, але успіх залежить від розуміння, терпіння, спокою та співпраці батьків із педагогами.

Перший раз - у перший клас: три місяці на адаптацію

— Адаптація до шкільного навчання — процес суто індивідуальний. Наприкінці першого місяця навчання адаптується приблизно 50-60% першокласників. Інші дітки звикають за 2-3 місяці. Загальна тривалість адаптації у першому класі приблизно 1,5-3 місяці. На початку навчання діти можуть скаржитись на втому, головний біль, знижується активність, втрачають інтерес до навчання. Відповідальне та терпляче ставлення батьків допоможе дитині швидше адаптуватися.

Адаптація до школи поділяється на:

  • Біологічну — звикання до нового режиму дня, життя школяра. Психологічну - розуміння і прийняття дитиною нових вимог, правил спілкування з дорослими та однолітками, вміння сприймати та розуміти чужу думку, обґрунтовано відстоювати власну. 
  • Соціальну — входження дитини до колективу та розуміння себе як його частини. Цей етап можна вважати успішною і завершальною сходинкою адаптації. 

“Не віддавайте дітей до нових гуртків”

Що робити, аби допомогти дитині швидше адаптуватись?

Дотримуйтесь кількох правил:

  1. Атмосфера в родині має бути спокійною і доброзичливою. Дитина має розуміти свою цінність як особистості.
  2. Право на помилку. Зазвичай, батьки хочуть, щоб дитина якомога краще навчалася, отримувала грамоти, мала зразкову поведінку. Проте не всім дітям вдається досягти успіхів у навчанні. Але не можна карати за це дитину, зневажливо говорити про її здібності, наголошувати, що в інших виходить краще. Так дорослі відбивають мотивацію до навчання та вбивають активність дитини. Дитина починає боятися, що її сваритимуть за помилку, втрачає активність: краще я посиджу, помовчу. Виникає невпевненість у собі. Відсутність права на помилку може пригнічувати дитину, робити її пасивною. Вона стає більш замкнутою, менш активною, втрачає цікавість до навчання. Аби цього уникнути, ніколи не критикуйте дитину. Вона не має боятися помилитися. У дитини не має виникати думка, що її люблять лише за шкільні успіхи. Тримайте контакт із вчителем, зверніться до нього, аби він підказав, як краще виправити ситуацію. Не пред’являйте дитині претензій, не виказуйте агресії. Якщо у вчителя є нарікання та побажання щодо шкільних успіхів чи поведінки дитини, реагуйте спокійно: “Ми з Максимом попрацюємо". В жодному разі не принижуйте дитину привселюдно, не влаштовуйте розборки при вчителі, інших учнях. Уже вдома, коли дитина відпочине, розслабиться, спокійно поговоріть. З'ясуйте, що саме сталося, що дитині не подобається, чому вийшла прикра ситуація, як її можна було уникнути. 
  3. Приймайте дитину такою, якою вона є. Не покладайте на неї завищені сподівання. Створюйте ситуації з програмованим успіхом. Дитина має розуміти, що батьки люблять її не лише за успіхи у школі.
  4. Дотримуйтесь режиму дня. Бажано сформувати звички вже у дитячому садку.
  5. Прищеплюйте любов до пізнання нового, цікавість, прагнення нових відкриттів. Це буде запорукою успішного навчання. Цікавість до нового формується у дитини практично від народження, коли вона починає пізнавати світ. Проте є діти, у яких саме у школі прокидається жага до відкриття, здобуття нових знань. Тоді дитині хочеться тягнутися до нових відкриттів. Важливо давати їй можливість досліджувати навколишнє середовище. Привчайте до книжок, адже через них діти пізнають світ. 
  6. Надавайте можливість висловлювати власну думку та обгрунтовувати її.
  7. Привчайте до розуміння субординації та правил спілкування з дорослими (не родиною), однолітками. 
  8. Зважений вибір першого вчителя. Престиж навчального закладу та близьке розташування до місця проживання не відіграють жодної ролі, якщо немає розуміння між дитиною та педагогом. Коли у школі негаразди, дитина поводить себе нетипово, у неї змінюється поведінка. Стає нервовою, зменшується мотивація ходити до школи, знижується апетит, спостерігається тривожність сну. Трапляються випадки, коли дітки навіть починають часто хворіти, адже спрацює психосоматика: якщо я захворію, то залишуся вдома, не піду до школи. У цьому випадку слід поговорити з дитиною, аби з'ясувати, що трапилось у школі. Можливо, виникли проблеми з учителем чи однокласниками. Проте не слід влаштовувати допит. Один із батьків, якому дитина більше довіряє, має спокійно, доброзичливо поговорити. Спитати, що подобається у школі, а що ні. Питання не мають бути закритими, на які можна відповісти “так” чи “ні”. Вони не мають містити для дитини підказку: чи ображає тебе Марія Іванівна? Дитина вловить інтонацію у голосі та підсвідомо погодиться з батьками, адже вони дають уже готову відповідь. Як правило, діти не можуть диференціювати свою точку зору від точки зору батьків. Якщо дитина не йде на контакт, поговоріть з учителем, проте так, аби дитина про це не знала. У жодному разі не кажіть дитині: я піду в школу та розберуся з усіма. Реакція дитини може бути різною. 
  9. Позашкільне навантаження має бути посильним, відповідати віку, фізіологічному розвитку. У першому півріччі чи навіть протягом першого класу не рекомендовано віддавати дітей до нових гуртків та секцій, адже це велике навантаження. Проте все індивідуально. Якщо дитина активна, все встигає, в неї вистачає енергії і на школу, і на позашкільні заняття, то через півроку дитину можна віддати до секції. Також якщо дитина вже займалася раніше в гуртках, вона може продовжувати свої заняття. Однак не варто навантажувати її надмірно. Дитина має адаптуватися до нового шкільного життя фізично та емоційно.
  10. Слідкуйте за емоційним фоном дитини. Якщо мотивація різко погіршилась, з'явились негативізми у поведінці, агресія, то може мати місце дезадаптація. Її причини необхідно зрозуміти та усунути якомога швидше.

Батьки мають розуміти, що засвоєння дитиною норм та правил поведінки у школі – це питання не одного дня чи тижня. Можливо, знадобиться кілька місяців. 

Як повернутись до шкільного життя після літа

— Після довгих канікул діти розслабились, у них змінився режим. Тож за кілька тижнів до початку школи бажано згадати, що таке режим. І вкладатися спати не о півночі, а раніше, аби призвичаїтись вставати о 7-й ранку. У дітей, що вже ходили до школи і тепер повертаються за парти, не йде мова про адаптацію. Радше, їм потрібно згадати шкільний процес. Достатньо повернутись до режиму: вистачить 2-3 тижні.


Автор: Олена ЯРЕМКО

Інформація

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх