Covid-19 в Україні/Кременчуці
Дані МОЗ України. Оновлення: 07.08.2020 09:00
Підтверджені:
Україна78261
Кременчук141
Хворі:
Україна33354
Кременчук15
Одужало:
Україна43055
Кременчук122
Померло:
Україна1852
Кременчук4

150 років тому до станції Кременчук прибув перший пасажирський потяг «Харків - Кременчук»

2.08.2020, 14:03 Переглядів: 4 387

 

Історія розвитку кременчуцької залізниці, яка призвела до занепаду «Чумацького шляху»

1 серпня 1870 року вперше на станцію Кременчук прибув пасажирський потяг «Харків-Кременчук». До цього потяги курсували до правобережної частини Кременчука, до станції Крюків-на-Дніпрі. Її спорудили раніше у 1869 році при прокладанні Харківсько-Миколаївської залізниці.


Краєзнавець та історик Євген Бергер розповів «Телеграфу», що у 1870 році залізниця підійшла до міста з обох боків: Харків-Кременчук і Єлисаветград-Крюків, через що побудували перший міст у Кременчуці, який відкрили у квітні 1872 року.


- У зв’язку з тим, що залізниця розвивалася й виникла необхідність побудови мосту. Так у 1882 році за проєктом інженера-полковника Струве був побудований міст, який був чудом світу. На цьому мосту ходили як потяги, так і пересувалися пішоходи. Розвиток залізниці призвів до занепаду чумацького промислу.


 


Презент від імператора Миколи ІІ для машиніста-ювеліра


Коли була російсько-японська війна у Кременчуці в 1904 році побував імператор Микола ІІ.


- Для підняття духу війська Російської імперії Микола ІІ завітав до Кременчука. Машиніст так зупинив потяг, що двері вагону опинилися навпроти дверей вокзалу. За свою майстерність імператор презентував машиністу золотий годинник. – розповів Євген Бергер.


 


Згадки станції Кременчук у романах та творах


Залізнична станція Кременчук згадується не в одному романі та творі як українських так і іноземних письменників. Так вокзал Кременчука згадується в романі Михайла Шолохова «Тихий Дон», коли козачий ешелон їхав з фронту додому на Дон, а червоногвардійці намагалися тут роззброїти його.


Вздовж залізничного полотна чекали з гвинтівками й наставили кулемет на двері вокзалу. Начальнику станції нічого не залишалося як дати зелене світло козацькому ешелону й пропустити його (це був грудень 1917 рік).


- Эшелоны пропустили. В Кременчуге вновь пытались обезоружить. Согласились пропустить, лишь когда казаки-пулеметчики, установив у открытых дверей вагонов пулеметы, взяли под прицел станцию, а одна из сотен, рассыпавшись цепью, легла за полотном. – згадується в романі про Кременчук.


Легенда про роз’їзд «Калачевський»


За кілька кілометрів від залізничної лінії Кременчук–Полтава знаходився дідівський хутір композитора Михайла Калачевського. Саме у селі Рокитному знаходився його маєток та парк із дерев, які він привозив із різних країн світу. Калачевський працював в Кременчуці, де намагався використати на потребу суспільства свої знання й уміння. З 1890 р., впродовж десятиліття, керує управою Кременчуцького земства.


Саме композитор за легендою став «засновником» нової станції. За словами краєзнавця Євгена Бергера, композитор взимку жив у Москві, а влітку приїжджав до свого маєтку.


Не доїжджаючи до станції Омельник, композитор Калачевський зривав стоп-кран, зупиняючи потяг у місці, платив штраф та йшов додому.


- У Калачевського було хобі. Він їхав на кременчуцький базар та збирав бурлаків, по сьогоднішнім міркам – безхатьків й віз до себе. – розповів Євген Дмитрович. – Як саме виник полустанок «Калачевсього». Він рвав стоп-кран, платив штраф, вів людей додому, купав у лазні та збирав історії як вони скотилися до такого життя. Після цього відправляв назад. Таке відбувалося щотижня.


З часом машиністи почали самі зупиняти в цьому місці потяг, а пізніше тут офіційно встановили зупинку «Калачевський». Під цією назвою вона існує до сьогодні.


Цікаво, що 2 березня 1901 року в Кременчуці, вперше в Україні, оркестр Дмитра Ахшарумова виконав «Українську симфонію» Михайла Калачевського. Публіка викликала автора після кожної частини на сцену і вітала гучними оплесками. Про це у своїй публікації згадує викладач дитячої музичної школи №1 Галина Стадник.



Штаб-вагон Фрунзе та приїзд дружини Муссоліні до Кременчука

 

У роки громадянської війни на станції Кременчук був штаб південно-західного фронту. На залізнічній колії стояв салон-вагон Михайло Фрунзе, в якому він приймав Будьоного (командажа першої кінної армії), Миронова (командуючого другої кінної армії), Уборевича, Якіра та інших.

 

Влітку 1920 року на станцію Кременчук прибула делегація Другого конгресу третього Комінтерну у складі:  Гольденберг, Мануїльського,

Анжеліки Балабановой (російська дружина італійського дуче Беніто Муссоліні).


 
 

Зруйнований міст та залізничне сполучення

 

У серпні 1941 року німецький ас пустив димову завісу та імітував збиття. Він якраз скинув бомбу по середині мосту й таким чином зруйнував його.

 

  

 

Відбудова залізничного вокзалу по цеглині

 

Приміщення вокзалу в роки Другої світової війни було зруйноване (1943 рік). У 1945 році почалася відбудова господарським способом. Місто відбудовувалося власними силами.  


 


На недільниках (оскільки люди працювали 6 днів на тиждень) кременчужани зібрали 1 мільйон цеглин. 6 листопада 1946 року відбулося урочисте відкриття вокзалу. Нова будівля вокзалу повторювала план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно змінилося.


 

компанія «Інтера Люкс»
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх