Відновлення з 5 березня незначних обсягів експорту електроенергії з України знову підняло хвилю дискусій та звинувачень у соцмережах. Доктор економічних наук та керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп на своїй сторінці у Facebook спробував пояснити, чому так відбувається, доступною мовою.
– Знову почалася істерія з приводу експорту. Очевидним є факт, що поширювати її можуть люди, які або не розуміють, як працює енергосистема, або ті, які явно зацікавлені в розхитування ситуації. Тому якщо Ви особисто знайшли зраду у тому, що вчора були невеликі обсяги електроенергії, відразу визначіться, до якої категорії себе віднесете, – написав експерт.
Як він пояснив, баланс енергосистеми змінюється протягом доби: у певні години виробництво електроенергії може перевищувати споживання, а в інші – навпаки виникає дефіцит. Водночас обсяги споживання електроенергії в енергосистемі країни кожної секунди мають бути рівними її виробництву (разом з імпортом).
– У кожну хвилину доби максимальна можливість виробництва електроенергії та її споживання різняться. Саме баланс, або різниця між виробництвом та споживанням, визначає, чи потрібно імпортувати електроенергію, а може, і взагалі додатково вводити графіки відключень. Або ж навпаки: якщо виробництво перевищує споживання, то можна (і навіть треба) експортувати, – пояснив Андріан Прокіп першу умову.
Далі він зазначив, що навіть у разі профіциту виробництва електроенергії загалом в Україні, можуть бути вузькі місця в системах її передачі та розподілу внаслідок російських обстрілів.
– «Транспортні артерії» не можуть вмістити весь обсяг. Це як товстий кіт, який не може пролізти в дірку у паркані, в яку щойно заскочив худий. Отак от, у вас два коти, але в потрібному місці лише один. Тому можлива ситуація, коли загалом в енергосистемі профіцит, а в окремих районах відключення, – пояснив експерт.
Він також зауважив, що сонячна генерація починає збільшувати виробництво. Але це вдень, коли споживання електроенергії помірне. Тож виникає профіцит. Подібна ж ситуація виникає вночі, коли АЕС видають електроенергію, а споживання найнижче протягом доби.
– І цю надлишкову електроенергію треба кудись діти. Куди? Ну, можна наказати припинити виробляти електроенергію. А можна її продати. Який варіант кращий? Бінго! Продати і заробити для країни валюти, бо наша економіка — це пацієнт в стані реанімації. А увечері сонце заходить, а всі приходять додому і вмикають свої електрочайники. І виникає дефіцит. І ми починаємо імпортувати. Звісно, за валюту, – написав Андріан Прокіп.
Він порадив тим, у кого досі в голові не складається, як можуть одночасно співіснувати експорт електроенергії, її імпорт та відключення, «прочитати цей текст двічі на день після прийому їжі».
Експорт електроенергії з України та її перетоки: міфи, маніпуляції чи ІПСО
Нагадаємо, нещодавно «Кременчуцький Телеграф» писав, що у січні 2026 року був рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії з ЄС, що допомогло втримати енергосистему України. Це стало можливим завдяки розширенню пропускної здатності — у січні ліміт потужності для імпорту з ЄС підвищився до 2450 МВт, що стало абсолютним рекордом.
У січні, коли Україні не експортувала, а лише імпортувала електроенергію, ми попереджали про фейки, що розповсюджуються у соцмережах про те, що Україна нібито експортує електроенергію до сусідніх країн в умовах довготривалих знеструмлень для більшості споживачів.
Раніше ми повідомляли, що грудень 2025 року став піковим для українського енергоринку — обсяги імпорту електроенергії зросли на 53% порівняно з листопадом. Це показник був найвищим за весь 2025 рік.
