Березень 2026 року може стати одним із найкращих періодів за останні роки для спостереження за північним сяйвом. Про це пише Live Science.
Ймовірність появи яскравих аврор зростає через поєднання весняного рівнодення та підвищеної сонячної активності. Весняне рівнодення відбудеться 20 березня — у цей день Сонце перетне небесний екватор. У цей період магнітне поле Землі розташоване так, що сонячному вітру легше взаємодіяти з ним.
Так званий «ефект рівнодення» описали ще у 1973 році науковці Крістофер Рассел і Роберт Макферрон. Вони пояснили, що під час березневого та вересневого рівнодення заряджені частинки сонячного вітру легше проникають у верхні шари атмосфери Землі, де й утворюється полярне сяйво.
Додатковим чинником став сонячний максимум — пік 11-річного циклу активності Сонця. За даними NASA, NOAA та Міжнародної панелі прогнозування сонячного циклу, максимум, імовірно, припав на жовтень 2024 року. Наразі кількість сонячних плям поступово зменшується, а це означає спад активності.
Британська метеорологічна служба раніше повідомляла, що активність Сонця йде на спад, тож кількість сонячних спалахів і корональних викидів маси зменшується. Саме такі викиди здатні спричиняти яскраві аврори на Землі.
Водночас на початку лютого астрономи зафіксували одну з найактивніших сонячних плям цього циклу, через що сяйво було видно на незвично низьких широтах. Чи повториться подібний сценарій до або після рівнодення — спрогнозувати складно.
За прогнозами NOAA, новий — 26-й — сонячний цикл розпочнеться між 2029 та 2032 роками. До того часу активність Сонця поступово знижуватиметься. Втім, сприятливі умови для спостереження яскравих полярних сяйв можуть зберігатися до середини 2030-х років.
Експерти наголошують: навіть у період підвищеної ймовірності аврори зазвичай залишаються видимими у традиційних північних широтах. Поява сяйва значно південніше залежить від потужних сонячних спалахів, які складно передбачити заздалегідь.
Нагадаємо, що у січні жителі Кременчуцького району спостерігали червону північну заграву.
