22 квітня у Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії відбувся захід, присвячений вшануванню памʼяті випускника закладу та захисника України Тараса В’юна (випуск 2005 року).

На заході були присутні рідні Тараса, його одногрупники, друзі та викладачі. Усі вони згадували його як світлу, яскраву людину з сильними лідерськими якостями.

Тарас мав позивний «Лис». Як зазначила його мама, цей позивний йому повністю відповідав, адже він був спритним, кмітливим і винахідливим:

— Ви тільки подивіться у ці очі, вони ж хитрі.

Багато говорили про його лідерство — Тарас завжди був першим і вмів вести за собою інших, роблячи це щиро й по-доброму.

Його одногрупниця згадала, що він був дуже активним, мав багато мрій і планів, нічого не боявся і завжди прагнув рухатися вперед. Під час Помаранчевої революції він першим прийшов до училища з помаранчевим шарфом. Один із викладачів тоді зауважив, що Тарас ще надто молодий, але водночас розумів — це людина, яка могла без вагань поїхати на протести та мітинги.

Під час заходу назвали три основні цінності, які були основою життя Тараса Вʼюна: Родина, Мова та Україна. Він завжди дотримувався цих принципів — говорив українською, наслідуючи батька, любив і оберігав родину та захищав свою державу.

Як символ світла, яке ніс у собі Тарас, створили невеликий світильник. На нього прикріпили магніти-символи: мапу України, свічку, родину та лиса. Цей світильник передали матері військового.

Окрім цього, в музеї академії зʼявився ще один символічний птах — як знак випускників, які нині ніби спостерігають з іншого боку. Також за традицією на території закладу зʼявився клен памʼяті, його висадили рідні Тараса.

Військовий шлях Тараса Вʼюна розпочався у 2014 році. Він добровольцем пішов до АТО, після чого обрав військову службу своєю професією. З 2018 року, після підписання контракту, служив командиром роти снайперів.

З початку повномасштабного вторгнення брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках. В одному з боїв потрапив під мінометний обстріл і отримав важке поранення.

6 грудня 2025 року Тарас Анатолійович Вʼюн помер у лікарні внаслідок отриманих поранень.

Нагадаємо, раніше у нас вийшло інтерв’ю із Тарасом В’юном: ветеран розповідав про службу, поранення та повернення до життя.

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *