У складі 91-го окремого протитанкового батальйону воює кременчуківець старший сержант Ігор Ященко (позивний «Рись»). Про нього та його мотивацію написали на офіційній сторінці військової частини у Facebook.

— Я ж не за нагороди воюю. Я захищаю Батьківщину. Свою сестру, своїх племінників, своїх батьків, друзів, знайомих, — пояснив він.

Коли росіяни почали бити по Харкову, а його сестра ховалася в підвалі, кутаючись у ковдри, у Ігоря з’явилося відчуття, що стояти осторонь далі неможливо.

До військової служби він працював ковалем на нафтопереробному заводі. З його слів, така посада була одна на п’ять тисяч працівників. У 2020 році Ігор вийшов на пенсію, а через три роки став до лав Збройних сил України.

Спочатку служив старшим техніком у мінометній батареї, згодом – водієм бронеавтомобіля. Воювати довелося на Донбасі та Запорізькому напрямку. Там під час сильних морозів, коли температура на позиціях впала нижче 20 градусів морозу, «Рись» обморозив ноги. Після лікування у госпіталі та реабілітації повернувся до свого підрозділу.

Старший сержант говорить, що найважчим для нього став один вихід з позиції під безперервним обстрілом. Якось його позицію під Олександрополем, противник інтенсивно обстрілював з мінометів та атакував FPV-дронами. Довелося відходити – пішки йти близько 20 кілометрів. Ішов дві доби під загрозою нових прильотів та наближення ворога: з установкою, бронежилетом, зброєю та речами. Пережити такі моменти допомагав адреналін, зізнається Ігор.

Тепер старший сержант продовжує службу у взводі наземних роботизованих комплексів (НРК). Заступає на бойове чергування під час виходу на точки старту наземних роботів.

А ще він модернізує сучасну техніку війни: ріже метал, варить, підсилює каркас, ремонтує, допрацьовує наземні роботизовані комплекси.

— Багато навариш – вага додається. Мало навариш — слабкий захист. Баланс потрібен, — наголошує Ігор, зауважуючи, що у цій справі важлива точність.

Після перебування на передовій та отриманих травм «Рись» каже, що зараз від нього найбільше користі саме у майстерні. Бо кожен підсилений каркас, кожен справний НРК — це своєчасна доставка боєприпасів, провізії, необхідних речей на передові позиції. І чиєсь збережене життя.

— А після перемоги Ігор Ященко хоче повернутися до простого життя: бути поруч з рідними, ходити на рибалку, жити в тиші та спокої. Саме за це він і воює. За тишу, до якої ще треба дійти, — написали на сторінці 91-го протитанкового батальйону.

Нагадаємо, наразі у складі 91-го окремого протитанкового батальйону служить журналістка з Кременчука.

Нещодавно ми розповідали, що Головнокомандувач ЗСУ нагородив десантника з Полтавщини «Хрестом хоробрих». Воїн добровільно повернувся до війська та став на захист України з перших днів великої війни – у лютому 2022 року.

Минулого року ми писали, що Головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський нагородив десантника з Кременчука «Хрестом Хоробрих». Михайло захищав Україну від російської навали у 2015-му, а з початком повномасштабного вторгнення одразу пішов у Кременчуцький ТЦК, де спочатку служив у роті охорони. Згодом чоловік перевівся до 13-го окремого десантно-штурмового батальйону 95 бригади ДШВ.

У журналістиці з 2006 року. Пишу на теми ветеранської політики, соціального захисту, роботи органів місцевого самоврядування....

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *