11 жовтня у Кременчуці відбулася щотижнева акція-нагадування про військовополонених і безвісти зниклих захисників. О 9.00 учасники на хвилину зупинили рух, щоб вшанувати пам’ять загиблих у російсько-українській війні. Після цього учасники вишикувалися вздовж вулиці з портретами своїх рідних і плакатами, нагадуючи про військовополонених і безвісти зниклих захисників.
Серед учасників — Інна, яка шукає брата Юрія. Він служив у військовій частині А1815 і зник безвісти 20 жовтня 2024 року поблизу Богоявленки на Донеччині. Незабаром мине два роки відтоді, як родина не має звісток про нього.
Інна розповідає, що близькі зверталися до різних організацій, зокрема до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Служби безпеки України. Однак інформації про долю брата досі немає.
Ми тут для того, щоб наших хлопців пам’ятали, щоб наших хлопців бачили, чули. Ми підтримуємо одне одного, — каже Інна.
Валентина чекає на сина Павла Салія, який служив у Десантно-штурмових військах. Він зник безвісти 24 жовтня 2024 року поблизу Новогродівки на Донеччині.
За словами матері, перед виходом на завдання син попередив, що може не виходити на зв’язок близько десяти днів. Однак після цього звісток від нього не було. Валентина досі не знає, чи перебуває син у полоні, чи живий.
Оксана вже 16 місяців шукає брата Ярослава Клочка, військовослужбовця 63-ї бригади. Він зник безвісти поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині.
Чекаю, вірю, надіюся. Іншого варіанту немає, — каже Оксана.
На акцію приходять і люди, які самі пережили окупацію та вимушений виїзд із рідного міста. Світлана й Анатолій — переселенці з Маріуполя. У 2022 році вони виїхали після місяця в окупації. Тепер підтримують родини військових, адже чоловік їхньої подруги перебуває в полоні.
Це, я вважаю, просто обов’язок — підтримувати всіх наших. Бо вони там, а ми тут, і хоч щось маємо робити заради цього, — розповідає Світлана.
Для родин такі зустрічі — можливість бути почутими, підтримати одне одного й нагадати суспільству про військових, доля яких досі невідома.
Вони продовжують шукати інформацію про своїх близьких і чекати на їхнє повернення додому.
Нагадаємо, у суботу, 10 жовтня, у сквері Бабаєва в Кременчуці також відбулася акція-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих.
