Сьогодні, 6 травня, у Кременчуці попрощалися із полеглим у російсько-українській війні бійцем Національної гвардії України Віталієм Стасюком. Відомо, що народився чоловік 1 вересня 2000 року у Станіславській громаді на Херсонщині. Навчався у місцевому ліцеї, згодом здобув професію зварювальника-тракториста. Певний час Віталій працював у Польщі, а тоді приєднався до війська.
Провести воїна в останню путь зібралися багато людей — його рідні та знайомі, друзі. Приїхали і бойові побратими.
Військові небагатослівні, але все ж трохи розповідають про загиблого товариша.
— Це людина з великим серцем і холодним розумом. Безвідмовний, добрий, виконував усі обов’язки. Можна сказати, був безстрашним, — ділиться військовий з позивним «Морячок».
За словами побратимів, загинув Віталій на Донеччині — інших подробиць про службу не розповідають.
Як зазначають у виданні Суспільне Херсон, Віталій служив механіком-водієм самохідної артилерійської установки.
— Він не боявся нічого, пережив багато страху на війні, смерті побратимів на руках навіть. Але коли я з’явилася в його житті, Віталій казав, що тепер єдиний страх — вмерти. Він мріяв про доню, і встиг її побачити. Вона його копія, — розповіла Суспільному дружина полеглого воїна, Ірина.
Виховував чоловік і 11-річного пасинка, сина дружини від першого шлюбу.
Віталій рано втратив батька, тож лишився для матері єдиним помічником, розповідає Суспільному класна керівниця захисника Ірина Петренко.
— У школі — це найкращий друг та однокласник. Вчився досхочу, але як людина був просто незамінний у компанії. Я знаю, що він був у армії, і декілька місяців залишалося до кінця його служби — й розпочалася війна. Він залишився, бо це людина відповідальна і патріотично налаштована, — ділиться жінка.
Життя Віталія Стасюка обірвалося 29 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. За час служби чоловік встиг отримати кілька нагород.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали загиблого воїна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого воїна.
