У Кременчуці біля Палацу культури «Кредмаш» відбулася чергова акція-нагадування про українських військовополонених і зниклих безвісти захисників. На зустріч прийшли родини військових, щоб підтримати одне одного та привернути увагу до тих, чия доля досі невідома.
Серед учасників був Андрій. Він шукає свого брата Олександра, який зник безвісти 6 серпня на Покровському напрямку, поблизу населеного пункту Василівка. Чоловік розповів, що брата мобілізували, після чого він близько чотирьох місяців перебував на позиціях. За цей час рідні не отримали від нього жодного повідомлення чи дзвінка.
Він чотири місяці був на позиції. І жодної звісточки не було, навіть голосового повідомлення. Жодного разу не було, — розповів Андрій.
За словами чоловіка, на позиції, де міг перебувати Олександр, стався артилерійський обстріл. Рідні сподіваються, що на той момент брата могло там не бути.
Будемо надіятися, що, може, на той момент його там не було. Може, він був не на цій позиції, коли туди прилетіло, — каже Андрій.
Родина досі не має підтвердженої інформації про обставини зникнення Олександра чи його можливе перебування в полоні. Не вдалося знайти й побратимів, які могли б розповісти, що сталося.
Особливо болючим для Андрія став день акції: саме цього дня у його брата день народження.
Ще одну історію очікування розповів Юрій. Він шукає свого двоюрідного брата Олександра, який зник 3 червня 2025 року в Донецькій області, поблизу села Комар. Відтоді рідні не знають, що з ним.
Більше про нього нічого не відомо. Я сьогодні беру участь в акції, щоб нагадати про хлопців, які досі не повернулися. Хлопці віддали своє життя, а доля декого взагалі невідома, — розповів Юрій.
Чоловік закликає людей не забувати про військових, які зникли безвісти, та підтримувати їхні родини.
Закликаю всіх людей не забувати, шанувати пам’ять та честь хлопців, — наголосив він.
Для Юрія ця тема має й особистий вимір: понад рік тому він втратив сина. Чоловік також розповів, що нині долучений до добровольчого формування територіальної громади у Кременчуці.
Родини зниклих безвісти та полонених продовжують чекати на звістки про своїх близьких. Такі акції — це можливість нагадати суспільству про тих, хто досі не вдома, і про людей, які щодня живуть в очікуванні.
Нагадаємо, у Кременчуці щотижня відбуваються акції-нагадування на підтримку військовополонених і зниклих безвісти. Зокрема, щосуботи родини збираються у сквері Бабаєва. Про одну з таких акцій «Кременчуцький Телеграф» розповідав раніше.
